Справа № 0528/13088/2012

Провадження № 2/0528/3815/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

при секретарі Омельченко К.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду звернувся позивач ОСОБА_1 до відповідача ПАТ КБ «Приват Банк» з позовом про визнання окремих пунктів правочину такими, що не відповідають закону, визнання правочину недійсним та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивач просив суд визнати дії відповідача до підписання кредитного договору такими, що порушують вимоги ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», визнати п.п. 1.1 та 3.2 кредитного договору такими, що не відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визнати п. 4.1 та 4.2 кредитного договору такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України визнати кредитний договір №КТН3АК08640126 недійсним, а також стягнути з відповідача 418,37 грн. переплаченого страхового платежу, згідно п. 3.2 кредитного договору стягнути з банку 519,61 грн., згідно п. 4.1 кредитного договору стягнути з банку 229,20 грн., а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду від 04.12.2012 року провадження у справі було закрито в частині позовних вимог про визнання дії відповідача до підписання кредитного договору такими, що порушують вимоги ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», визнання п.п. 1.1 та 3.2 кредитного договору такими, що не відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визнання п. 4.1 та 4.2 кредитного договору такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», та визнання на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України кредитного договору №КТН3АК08640126 недійсним (а.с. 30).

Свої вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивач обґрунтував тим, що 29.05.2006 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого позивачу було надано кредит в сумі 26766,00 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості, та інших платежів згідно умов договору строком до 29.05.2009 року. Посилаючись на ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач вважає, що банк необґрунтовано нав’язав позивачу «свою» страхову компанію, яка збільшила страховий платіж, що завдало йому збитків на 418,37 грн., які позивач просить стягнути на його користь з відповідача. Також позивач вважає, що згідно п.п. 3.2, 4.1 кредитного договору відповідач винен йому 519,61 грн. та 229,20 грн. відповідно. Крім того він не зміг своєчасно сплатити кредит, внаслідок чого втратив ділову репутацію, що в свою чергу завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в 20000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вважала їх безпідставними. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, проаналізувавши надані суду докази, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідно кредитного договору №KTH3AK08640126 від 29.05.2006 року відповідачу було надано кредит на купівлю автомобіля в сумі 26766,00 грн. та 4148,73 на оплату страхових платежів, під 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості (що складає 15,84% річних), та інших платежів згідно умов договору строком до 29.05.2009 року (а.с. 7-8).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 418,37 грн., яка, на думку позивача, виникла внаслідок переплати страхового платежу, суд вважає, що позивачем не надано будь яких доказів тому, що така переплата виникла і він поніс збитки саме на вказану суму.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 519,61 грн. та 229,20 грн. за п.п. 3.2, 4.1 кредитного договору, якими передбачено відповідальність за неналежне виконання позичальником зобов’язань за договором, суд вважає, що відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився з його умовами, в тому числі з наслідками неналежного виконання своїх зобов’язань за договором, тому суд не вбачає підстав у позивача для відшкодування шкоди за цими пунктами.

Щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., суд вважає, що вимога позивача не ґрунтується на законі, тому не може бути задоволена, оскільки згідно ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" право на відшкодування моральної шкоди мають споживачі лише у тому разі, якщо ця шкода була заподіяна небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України, де вказано, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також враховуючи те, що позивачем не надано інших переконливих доказів своїх вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 відносно відшкодування матеріальної та моральної шкоди не доведені, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 60, 213 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного

акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної

скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його

проголошення.

Суддя ОСОБА_3