Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/1410/15-ц

Провадження № 2/209/961/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2015 р. Дніпровський суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючого Гнєзділова В.Є.

при секретарі Бойко Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Третя особа: Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між сторонами по справі 26 листопада 2002 року було укладено договір купівлі-продажу майна , зареєстрований на Українській товарній біржі «Контрактова». За цим договором продавець продав, а покупець придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,8кв.м., житловою площею 30,4кв.м., що належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 липня 2002 року. Ціна договору за погодження сторін складала 26000,00грн, вартість квартири обумовлена в договорі. Продавцю позивачем передано грошові кошти, що підтверджується п.3 підписаного сторонами договору. З 31 липня 2002 року частина будинку знаходиться у відкритому володінні, користуванні та розпорядженні позивача. У п.5 договору зазначено, що продавець засвідчує, що вказане майно до моменту підписання сторонами цієї угоди нікому не продане, у суперечці чи під арештом не знаходиться . За час відкритого володіння позивачем квартою, ніяких претензій від третіх осіб та/або судових документів не надходило. Для реєстрації права власності до реєстраційної служби. Повинні надаватися правовстановлюючі документи, якими є договір купівлі-продажу, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності. При укладанні договору купівлі-продажу на товарній біржі позивачу не було роз’яснено, що договір відчуження нерухомого майна відповідно до чинного законодавства підлягає нотаріальному посвідченню. Враховуючи, що до реєстраційної служби не можливо надати всі документи, які повинні надаватися для реєстрації права власності на об’єкти нерухомості, а без реєстрації права власності не можливо реалізувати своє право власності. Укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна не є ані фіктивним, ані уявним, внаслідок його виконання кожна із сторін досягла тієї мети, яку вона пов’язувала з укладанням договору, тобто ця угода була реально виконана. Просить суд визнати дійсною угоду купівлі-продажу від 26 листопада 2002 року, укладеного Українській товарній біржі «Контрактова» за реєстровим номером 11/026 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за якою, продавець продав, а покупець придбав у власність квартиру № 13, загальною площею 52,8кв.м., житловою площею 30,4кв.м. розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, б.63Б. Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомого майна в цілому - квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 52,8кв.м., житловою площею 30,4кв.м.

ОСОБА_4 , в судове засідання не з’явився, але надала суду заяву в якій просить суд розглядати справу за її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень позивачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Відповідач, ОСОБА_5, в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просить суд слухати справу у судовому засіданні за її відсутності, позов визнала у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд слухати справу у судовому засіданні за його відсутності, позов визнав у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

Вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 45 ЦК України 1963 року, недодержання форми угоди, яку вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Згідно ч.2 ст. 47 ЦК України 1963 року, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно п. 4 ст. 203 ЦК України правочин може вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 209 ЦК України правочин, який вчиняється у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд має право визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», який до введення в дію ЦК України від 16 січня 2003 року, регулював порядок застосування ст. 47, ч.2 ЦК України від 1963 року, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі – продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб. Якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені в законі обмеження (наприклад, статтями 105, 114 ЦК). Щоб не допустити неправильного визнання дійсним угод на підставі ч.2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вiд 01 липня 2004 року  № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні встановлені наступні обставини та визначені до них правовідносини.

між сторонами по справі 26 листопада 2002 року було укладено договір купівлі-продажу майна , зареєстрований на Українській товарній біржі «Контрактова». За цим договором продавець продав, а покупець придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,8кв.м., житловою площею 30,4кв.м., що належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 липня 2002 року. Ціна договору за погодження сторін складала 26000,00грн, вартість квартири обумовлена в договорі. Продавцю позивачем передано грошові кошти, що підтверджується п.3 підписаного сторонами договору. З 31 липня 2002 року частина будинку знаходиться у відкритому володінні, користуванні та розпорядженні позивача. У п.5 договору зазначено, що продавець засвідчує, що вказане майно до моменту підписання сторонами цієї угоди нікому не продане, у суперечці чи під арештом не знаходиться . За час відкритого володіння позивачем квартою, ніяких претензій від третіх осіб та/або судових документів не надходило. Для реєстрації права власності до реєстраційної служби. Повинні надаватися правовстановлюючі документи, якими є договір купівлі-продажу, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності. При укладанні договору купівлі-продажу на товарній біржі позивачу не було роз’яснено, що договір відчуження нерухомого майна відповідно до чинного законодавства підлягає нотаріальному посвідченню. Враховуючи, що до реєстраційної служби не можливо надати всі документи, які повинні надаватися для реєстрації права власності на об’єкти нерухомості, а без реєстрації права власності не можливо реалізувати своє право власності. Укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна не є ані фіктивним, ані уявним, внаслідок його виконання кожна із сторін досягла тієї мети, яку вона пов’язувала з укладанням договору, тобто ця угода була реально виконана.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими частково обґрунтовуються вимоги позивача з таких мотивів.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з’ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, в зв’язку з тим, що як встановлено у судовому засіданні, на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна 26 листопада 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на Українській товарній біржі «Контрактова» позивач не знала і не могла знати про обов’язковість нотаріального посвідчення договору, оскільки після його оформлення на товарній біржі та реєстрації права власності, а також враховуючи той факт, що текст договору купівлі-продажу не містив вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення угоди, вважав правомірним набуття ним права власності на кваритру. Сторонами виконані усі вимоги ст.655 ЦК України, волевиявлення учасників було вільне, відповідало внутрішній волі сторін; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зараз позивач не має можливості скористатися правом власності на нерухоме майно оскільки договір купівлі-продажу не було нотаріально посвідчено, у зв'язку з чим він змушений звертатись до суду за захистом свого порушеного права, як власника нерухомого майна. Є необхідність визнання договору купівлі-продажу дійсним. Є підстави для задоволення позову в цій частині.

Вимоги позивача, щодо визнання за нею, ОСОБА_1, права власності на нерухоме майно – квартири, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр.. Дружби Народів, б. 63Б ,кв.13, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно п.27 постанови Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011року, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; рішення суду,що набрало законної сили,щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Таким чином, визнавши договір купівлі – продажу квартири дійсним, необхідність визнання за позивачами права власності на квартиру відсутня.

Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються:

- копією угоди купівлі-продажу нерухомого майна /а.с.5/, згідно якого підтверджується факт, укладання 26 листопада 2002 року позивач придбав у відповідача квартиру розташовану за адресою за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів б. 63Б, кв.13.

- копією технічного паспорту /а.с.6-7/, згідно якого підтверджується технічна характеристика спірної квартири;

- копією свідоцтва від 31липня 2002 року /а.с.8/. згідно якої підтверджується право власності на спірну квартиру;

- копією рішення державного реєстратора від 02 березня 2015 року /а.с.9/, згідно якої підтверджується факт відмови у державній реєстрації прав і їх обтяжень;

- копією паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 /а.с.10/, згідно якої підтверджується особа позивача та місце реєстрації.

На підставі ст. 45, ч.2 ст.47, 128, 227 ЦК України 1963 р., ст. 15, 16, 203, 209, 220, 317, 319, 328, 638, 655, ЦК України, Згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», п.27 постанови Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011року, керуючись ст. 8, 10, 57, 59, 60, ч.2 ст. 158, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності – задовольнити частково.

Визнати угоду купівлі-продажу від 26 листопада 2002 року, укладену на Українській товарній біржі «Контрактова» за реєстровим номером 11/026 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за якою, продавець продав, а покупець придбав у власність квартиру № 13, загальною площею 52,8кв.м, житловою площею 30,4кв.м., розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, будинок 63 - дійсною.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська В.Є. Гнєзділов