Справа № 2-а-10407/08/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2009 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Д'якова В.І.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов'язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
02.12.2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Козелецькому районі Чернігівської області) про зобов'язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп. та поновити строк звернення до суду з позовом за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому пенсія щомісячно повинна підвищуватися на 30% від мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач в позовній заяві просив слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заперечення, в яких зазначив, що позивач отримує надбавку до пенсії згідно ЗаконуУкраїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.03.1994 року, що підтверджується розпорядженням на перерахунок пенсії. Тому вважає відповідна надбавка позивачу, як дитині війни, не передбачена, оскільки в частині 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що такі пільги надаються за вибором пенсіонера лише по одному з зазначених законів.
Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Миненко Д.К. відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус „Учасника війни”, про що зазначено в посвідчені та не заперечується позивачем.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Як вбачається з матеріалів справи, підвищення до пенсії позивач отримує відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Даний факт підтверджується розпорядженням щодо підвищення пенсії учасникам війни.
Таким чином, оскільки позивач отримує підвищення відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області не здійснюючи підвищення виплат позивачу до пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», діяло правомірно.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов'язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І.Д'яков