Справа № 2-0-23-07
Рішення
іменем України
мЛюбомль 18 травня 2007 року.
Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Мосієвича І.В., народних засідателів Устенка В.Г., Сафонової Л.Р., при секретарі Кузьміній Т.О., з участю заявниці ОСОБА_1,
представника заінтересованої особи - управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі - Лецюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
встановив:
До суду із заявою звернулася ОСОБА_1, яка просить ухвалити рішення, яким визнати безвісно відсутнім її колишнього чоловіка ОСОБА_3.
Свої вимоги мотивує тим, що починаючи з травня 2000 року, ОСОБА_3 залишив сім'ю. З цього часу його місцеперебування нікому не відоме. ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі з проханням про призначення пенсії на дітей у зв'язку з втратою годувальника, однак отримала відмову, оскільки їх батько у встановленому порядку не визнаний безвісно відсутнім та не оголошений померлим.
В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала.
Представник заінтересованої особи, проти задоволення вимог заяви не заперечує.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що дійсно, починаючи з травня 2000 року, ОСОБА_3 за місцем свого проживання відсутній і місцеперебування останнього в даний час нікому не відоме.
Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.
З довідки № 209 від 17.04.2007 року, виданої Заболоттівською сільською радою Любомльського району, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в с. Заболоття, однак не проживає по місцю реєстрації з 2000 року. Згідно довідки Нудиженської сільської ради № 468 від 18.04.2007 року, вбачається, що по місцю народження ОСОБА_3, - останній не проживає в АДРЕСА_1 з 1986 року.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.
Керуючись п.3 ч.2 ст.234, ст. 249 ЦПК України, на підставі ст. 43 ЦК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати безвісно відсутнім з 01 червня 2000 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця АДРЕСА_1 Волинської області, який проживав в с. Заболоття Любомльського району Волинської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.