Справа № 22-Ц-2192/2006 Категорія   19

Головуючий в 1 інстанції     Малород О.І.

Доповідач у 2 інстанції          Голуб С.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2006 року   колегія суддів   судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого    Сліпченка О.І.

суддів:                   Голуб С.А., Коцюрби О.П.

при секретарі    Некорі А.О.

розглянувши у    відкритому судовому  засіданні в м.Києві                 цивільну справу за

апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а

також Дочірнього   підприємства Дитячий оздоровчий табір „Дозвілля"                                       на

рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 травня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Дитячий оздоровчого табір „Дозвілля", треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2004 року позивачі пред"явили в суді названий позов. В позові посилались на те, що їх неповнолітній син ОСОБА_5 з 23 червня 2004 року по 12 липня 2004 року знаходився на відпочинку в оздоровчому таборі „Дозвілля". 4 липня 2004 року з вини працівників відповідача сину позивачів були заподіяні тілесні ушкодження, а саме травмоване око. Зір дитини понизився до 30%. Позивачі витратили кошти на лікування сина. Просили стягнути з відповідача 600 грн. на лікування сина, 10000 грн. моральної шкоди.

В процесі розгляду справи уточнили свої позовні вимоги. Просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, суму завданої здоров"ю ОСОБА_5. шкоди у розмірі 5162,57 грн. та суму завданої ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 18900 грн. Всього стягнути на користь ОСОБА_2. 24062,57 грн. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 завдану йому моральну„шкоду в розмірі 10000 грн. Стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати, пов"язані з проведенням судової психологічної експертизи, у розмірі 1100,87 грн., судові витрати на правову допомогу у розмірі 100 грн., витрати на сплату судового збору.

Рішенням Обухівського районного суду від 3 травня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2. заподіяну її неповнолітньому сину матеріальну шкоду в розмірі 162,57 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000 грн., на користь ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_2. також стягнуто 1200,86 грн. судових витрат.

2

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачі і відповідач оскаржили його в апеляційному порядку з підстав порушення судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права.

Апелянти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважають, що суд безпідставно, не наводячи мотивів знизив розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5., оскільки експерт визначив кількісний еквівалент завданої моральної шкоди в розмірі 54 мінімальних заробітних плат, що становить 18900 грн.

Апелянти вважають, що суд не застосував норму права, яку мав застосувати, а саме ст. ст. 1195 та 1202 ЦК України. Суд не прийняв до уваги той факт, що відповідачем визнано обгрунтованість вимоги позивачів щодо відшкодування додаткових витрат на лікування дитини.

Просять рішення суду скасувати в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом було відмовлено і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апелянт ДП Дитячий оздоровчий табір „Дозвілля" в апеляційній скарзі зазначає, що суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, та не довів обставини, які мають значення для справи і які суд вважав доведеними. Вважає, що суд безпідставно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про допит ОСОБА_6 та потерпілого в якості свідків.

Також апелянт вважає, що суд не вірно застосував норму матеріального права ст. 1172ЦК України, оскільки вона не регулює виниклі правовідносини.

Вважає, що чинне законодавство не містить правових підстав відшкодування роботодавцем моральної шкоди завданої її працівником. Також судом не наведено фактичних обставин та юридичного обґрунтування присудження моральної шкоди ОСОБА_1. Просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2. заподіяну її неповнолітньому сину ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 162,57 грн. та моральну шкоду в розмірі 9500 грн., судові витрати в розмірі 1200,86 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди просить відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 уточнила свої вимоги апеляційної скарги. Просила додатково стягнути з відповідача понесені в зв"язку з апеляційним розглядом судові витрати в розмірі 31 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивачів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 4 липня 2004 року неповнолітній ОСОБА_5 знаходився на відпочинку у ДП Дитячий оздоровчий табір „Дозвілля". 4 липня 2006 року 16-й годині вихователь ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5. відкорковувала пляшку шампанського і корок влучив в ліве око дитини.

Наведене підтверджується поясненнями ОСОБА_4, даними нею директору ДП ДОТ „Дозвілля" 4.07.2004 року, які містяться в матеріалах наглядового провадження Обухівської районної прокуратури (а.с.45).

з

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.09.2005 року внаслідок отриманої травми лівого ока 4.07.04. у ОСОБА_5. гострота зору знизилася з 1 до 0,2-0,3, складає 20% втрати працездатності, що відповідає середньому ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Дитина потребує диспансерного нагляду та періодичного лікування в стаціонарі. В даний час хірургічне втручання не показано. У випадку розвитку в подальшому ускладнень у вигляді травматичної катаракти, хірургічне лікування можливе. Відновлення зору повністю неможливе, але покращати його при проведенні лікування можливо. (а.с. 138-140)

З 5 липня 2004 року по 7 липня 2004 року ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні КМКОЛ „ЦМХО" з діагнозом: контузія лівого ока II ступеню, (а.с.65)

На придбання необхідних ліків позивачами витрачено 162,57 грн. (а.с. 165) 02 вересня 2004 року    потерпілому    було виконано лазерне оперативне втручання на лівому оці. (а.с.66)

Дані обставини справи встановлені на підставі наявних в справі матеріалів і не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров"я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди зобов"язана відшкодувати витрати на її лікування.

На підставі наведеної статті суд правомірно стягнув з відповідача витрати понесені позивачами на лікування дитини і це не оскаржується апелянтом.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.

Оскільки шкода була заподіяна потерпілому працівником, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, суд правомірно поклав обов'язок по її відшкодуванню на відповідача.

Названа норма закону окремо не визначає вид шкоди, яка підлягає відшкодуванню, а саме матеріальну чи моральну. Тому в розумінні названої статті юридичною особою відшкодовуються будь-яка шкода, заподіяна потерпілому.

Виходячи із наведеного, судова колегія відхиляє доводи відповідача щодо  того що юридична особа не має відшкодовувати завдану моральну шкоду.

Також судова колегія не знаходить підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2., завданої її неповнолітньому сину ОСОБА_5. Розмір моральної шкоди, завданої неповнолітньому потерпілому визначений висновком експерта. Судом вказаний розмір зменшений виходячи із засад розумності та справедливості.

Також судова колегія погоджується з висновком суду про відшкодування на користь батька потерпілого ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди . Рішення суду винесено з урахуванням обсягу та тривалості страждань (фізичних душевних, психічних), яких зазнав ОСОБА_1

4

Щодо вимог, заявлених в апеляційній скарзі позивачів, то судова колегія не може погодитись із доводами апеляційної скарги позивачів щодо неправильності висновків суду про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування додаткових витрат на придбання ліків.

Суд обґрунтовано зазначив, що вказані виплати не підтверджені документально, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Судова колегія також не знаходить підстав для задоволення вимог апелянтів-позивачів щодо збільшення розміру моральної шкоди ОСОБА_5., стягнутої на користь ОСОБА_2, оскільки рішення в цій частині відповідає обставинам справи.

Керуючись ст.ст.   309, 314 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Дитячий оздоровчий табір „Дозвілля"     відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду від 3 травня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Дитячий оздоровчого табір „Дозвілля", треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди змінити в частині стягнення судових витрат.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Оздоровчий табір „Дозвілля" на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1231,86 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.