Справа №22-ц-126 2007 p.                                          Головуючий у 1 інстанції - Алфьоров A.M.

Категорія 30                                                                  Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

УХВАЛА

іменем     України

24 січня 2007 року                                                                            м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

при секретарі - Назаровій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Selmi"

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2006 року

у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Selmi" до ОСОБА_1, третя особа: Ковпаківський ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, про скасування реєстрації, виселення з гуртожитку,

встановила:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2006 року в задоволенні позову ВАТ "Selmi" відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ "Selmi", посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком і знаходиться на балансі ВАТ "Selmi".

На підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства ОСОБА_1 у зв'язку з роботою була надана кімната  НОМЕР_1 у вказаному вище гуртожитку, в яку він і заселився на підставі ордеру НОМЕР_2.

18 вересня 1998 року відповідач звільнився з підприємства за власним бажанням.

Відповідно до ч. 2 ст.132 ЖК України працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Однією з таких поважних причин звільнення є порушення адміністрацією колективного чи трудового договору, про що йдеться в роз'ясненні Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦСПС від 9 липня 1980 року "Про порядок застосування пункту 16 постанови ЦК КПСС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 13 грудня 1979 року 1117 "Про подальше посилення трудової дисципліни та скорочення плинності кадрів у народному господарстві", яке в силу Постанови Верховної Ради України

2

від 12 вересня 1991 року №1545-ХП "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" має враховуватися при застосуванні частин 2 і 3 ст. 132 ЖК України.

Факт порушення законодавства про працю у вигляді несвоєчасної виплати зарплати визнавася позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції, визнається він і в самій скарзі, у зв'язку з чим ця обставина в силу ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Ч. З ст. 38 КЗпП України, на яку посилається апелянт, набрала чинності з 13 січня 2000 року, і на момент звільнення передбачена нею обставина щодо невиконання власником законодавства про працю, не була самостійною підставою для звільнення працівника.

За таких умов, не дивлячись на те, що в самій заяві позивач не зазначив причини звільнення, слід зробити висновок, що воно здійснене з поважних причин, а тому відмова в позові є законною і обгрунтованою.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Selmi" відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.