ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.03.09Справа №2а-2080/08/4
об 11:06
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Заєвській Н.В., за участю представників сторін
від позивача – Ан В.Б.;
від відповідача – Корчинська О.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АРК
до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 25014,68, зобов'язання винести рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 170 грн.
Суть спору: Державна інспекція з контролю за використанням і охороноюземель АР Крим (далі – позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду АР Крим в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі – відповідач) про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 15.05.2008 №624 у розмірі 25014,68 грн. і зобов'язання відповідача винести рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 170 грн. Позов мотивовано тим, що позивач раніше не мав порушень строків та порядку подання звітності до органів Пенсійного фонду України, сумлінно виконував інші обов’язки страхувальника, а порушення, яке стало підставою для прийняття спірного рішення допустив вперше. Оскільки листом Пенсійного фонду України від 02.06.2006 №7018/07-10 встановлено можливість застосування до підприємств, установ і організацій, які своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески, сумлінно виконували інші обов’язки страхувальника, фінансових санкцій за п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 170 грн. просив суд зобов’язати відповідача прийняти рішення про застосування фінансових санкцій у цьому розмірі, замість 25014,68 грн.
Ухвалами суду від 02.09.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, направив письмовий відгук, в якому надав пояснення по суті справи , заперечень проти позову не надав.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 26331378, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.25), довідкою з ЄДРПОУ (а.с.24) і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261
Застосування фінансових санкцій, передбачених законом віднесено до компетенції управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, які є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України, відповідно до пп. 1.1, пп. 5 пп. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за N 442/6730.
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.
Виходячи з наведеного, враховуючи суб’єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між сторонами, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що відповідачем виявлено несвоєчасне надання позивачем розрахунку сум зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2007 року, встановлено порушення вимог п. 3 ст. 15 і п. 2 ст. 17 Закону України від 09.07.2005 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) і пп. 11.11 і 11.13 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (далі – Інструкція), про що складено акт №475 від 15.05.2008. На підставі цього акту винесено рішення від 15.05.2008 №624 про застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок звітування платників страхових внесків визначено Інструкцією. Пунктом 11.11 Інструкції встановлено, що Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому платник зазначає самостійно обчислені суми страхових внесків, подається до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Якщо останній день строку подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день (п. 11.15 Інструкції).
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 5 частина 9 статті 106 Закону).
Разом з тим, відповідно до листа Пенсійного фонду України від 02.06.2006 N 7018/07-10 до підприємств, установ, організацій та інших платників, які у звітному періоді не мали порушень строків та порядку подання звітності до органів Пенсійного фонду України, своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески, сумлінно виконували інші обов'язки страхувальника, передбачені ст. 17 Закону №1058, фінансову санкцію відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 згаданого Закону може бути застосовано в розмірі 170 грн. (десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Крім того, слід враховувати наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що дії відповідача по прийняттю спірного рішення слід визнати правомірними, але необхідно визначити що вони не є пропорційними характеру вчиненого позивачем порушення щодо несвоєчасного надання розрахунку сум страхових внесків.
Слід також враховувати, що позивач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, про що свідчить відповідна довідка від 06.01.2007 №08-02.2/13-835 (а.с. 15), відповідачем не надано доказів, які б свідчили про намір позивача приховувати суми належних до сплати страхових внесків або порушення строків надання звітності у минулому. Тому, за даних обставин, суд дійшов висновку, що застосування фінансових санкцій у сумі 25014,68 грн., за порушення вимог п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058, за наявності роз’яснень Пенсійного фонду України, викладених в листі від 02.06.2006 N 7018/07-10 слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності.
В силу викладеного суд приходить до висновку, що до позивача були застосовані фінансові санкції, які є явно неспіврозмірними характеру вчиненого порушення та без урахування необхідного балансу між наслідками прийнятого рішення і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач дійсно надав розрахунок сум страхових внесків з порушенням встановленого терміну його надання, що ним не оспорюється. Враховуюче це, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково, скасувавши спірне рішення частково, в частині 24844,68 грн. і залишивши без задоволення решту позовних вимог.
Крім того, потрібно зазначити, що відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, а не про визнання його протиправними та скасування, як це передбачене для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв’язку зі складністю справи судом 16.03.2009 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.03.2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим від 15.05.2008 №624 частково протиправним і скасувати його в частині застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, встановлені законодавством у сумі 24844,68 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2,55 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя підпис Циганова Г.Ю.