Справд №22-ц-3492-06 Головуючий у 1 інстанції Малишенко Т.О.
Категорія 29,30 Доповідач Оношко Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С., суддів Олійника В.І., Оношко Г.М., при секретарі Шешко О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Славутицького міського суду від 27 вересня 2006 року по
справі за позовом Комунального підприємства „Житлово-комунальний
центр" до ОСОБА_1 про виселення та за
зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Житлово-комунальний центр" , треті особи: Славутицька міська рада Київської області , ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про визнання права на користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням. Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила: У липні 2002 року позивач звернувся до відповідачки з позовом про виселення . У позові зазначав, що у 1992 році ОСОБА_2 на сім"ю з двох осіб: він та дружина - була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1, разом з ними проживали також дві їх дочки , що народилися після надання квартири.
12 жовтня 1993 року в квартирі була зареєстрована родичка наймача ОСОБА_1, яка проживала в квартирі як тимчасовий жилець та знялася з реєстрації 28 березня 2006 року.
Рішенням Славутицького міськвиконкому від 05 квітня 2006 року сім"ї ОСОБА_2 була надана інша квартира. Проте відповідачка залишилася проживати в спірній квартирі, звільнити її відмовилася, тому позивач просить виселити відповідачку як тимчасового жильця.
У серпні 2006 року відповідачка звернулася до відповідача з зустрічним позовом. Позов обґрунтовувала тим, що вона у 1992 році селилася в спірну квартиру як член сім"ї наймача, була неповнолітньою та знаходилася на вихованні у сестри та її чоловіка- наймача квартири, постійно проживає в спірній квартирі , 12 жовтня 1993 року була в ній зареєстрована, користувалася спірним приміщенням як член сім"ї наймача.
Після виселення сім"ї сестри в нову квартиру продовжує проживати у спірній квартирі ,виконує всі обов'язки до договором найму. Позивач безпідставно вимагає її виселення, тому відповідачка просить визнати її членом сім"ї наймача ОСОБА_2 , визнати, що вона вселилася у спірну квартиру 12 жовтня 1993 року на законних підставах, визнати за нею право на користування квартирою , зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні жилим приміщенням.
Рішенням Славутицького міського суду від 27 вересня 2006 року позов Комунального підприємства „Житлово-комунальний центр"
задоволено. Постановлено виселити ОСОБА_1 із спірного приміщення . В зустрічному позові відмовлено
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення , суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1, коли була ще неповнолітньою, за згодою сестри та чоловіка сестри ОСОБА_2- наймача спірної квартири, вселилася у спірну квартиру , зареєструвалася в ній. Однак місцем проживання неповнолітньої дитини є місце проживання її батьків , відповідачка одружилася, стала на квартирний облік як окрема сім"я , 28 березня 2006 року знялася з реєстрації у вказаній квартирі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка не була членом сім"ї наймача, проживала в квартирі як тимчасовий жилець , тому не має самостійного права на спірну жилу площу.
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного з"ясування обставин, що мають значення для справи.
За правилами с т. 64 ЖК України, до членів сім"ї наймача належать дружина наймача , їх діти і батьки. Членами сім"ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка , 1977 року народження, у 1992 році вселилася в спірну квартиру, зареєструвалася в квартирі та постійно проживала в сім"ї сестри , в тому числі і після досягнення нею повноліття. Проживаючи в цій квартирі , вже
повнолітньою відповідачка стала на квартирний облік для покращення житлових умов , їй пропонувалося інше житло - кімната в гуртожитку , від вселення в яку остання відмовилася. Після надання сім"ї сестри іншого житла відповідачка залишилася проживати у спірній квартирі.
За таких обставин суді слід було з"ясувати, чи дійсно зазначене житло було постійним місцем проживання відповідачки , чи була відповідачка членом сім"ї наймача , чи вела з сім"єю наймача спільне господарство та чи набула вона право користування спірною жилою площею.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що після надання іншого житла сім"ї ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради НОМЕР_1 від 05 квітня 2006 року спірна квартира була надана іншій особі- ОСОБА_4, останньому виданий ордер на право зайняття спірного жилого приміщенню.
Зазначеної обставини суд до уваги не прийняв, не обговорив питання про залучення ОСОБА_4/ та інших осіб, вказаних в ордері / до участі в справі , вирішивши таким чином питання про права та обов"язки особи / чи осіб / , які не брали участі у справі
За наведених обставин рішення суду не можна вважати законним та обгрунтованим , його слід скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Керуючись п.З ч. 1 ст. 311 , ст. 315 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
частково.
Рішення Славутицького міського суду від 27 вересня 2006 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.