Справа № 22-ц-11                                                      Головуючий у 1-й інстанції: Забара І.К.

Категорія -18                                                               Суддя-доповідач: Криворотенко В.І.

УХВАЛА

іменем     України

25 січня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Криворотенка В.І.,

суддів              - Сибільової Л.О., Попруги СВ.,

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,

в присутності осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1, представника AT «Індустріально-експортний банк» в особі філії «Сумська дирекція» AT «Індустріально-експортний банк» - Лисенко І.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 жовтня 2006 року в справі за позовом акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» в особі філії «Сумська   дирекція»   AT   «Індустріально-експортний   банк»   до   ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості і штрафних санкцій за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» в особі філії «Сумська дирекція» AT «Індустріально-експортний банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, -

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 жовтня 2006 року, яким задоволено позов AT «Індустріально-Експортний банк» в особі філії «Сумська дирекція» AT «Індустріально-Експортний банк»: стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь позивача в рахунок стягнення заборгованості та пені за кредитним договором 8 250 грн. 58 коп., а також повернення судового збору в сумі 82 грн. 51 коп., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 378 грн. в рівних частках, тобто по 230 грн. 26 коп. з кожного, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог AT «Індустріально-Експортний банк» в особі філії «Сумська дирекція» AT «Індустріально-Експортний банк» та задоволення її зустрічного позову. Вказує, що укладеним договором поруки порушені її права, оскільки її чоловік фактично розпорядився часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 вересня 2005 року між AT «Індустріально-Експортний банк» в особі директора філії «Сумська дирекція» AT «Індустріально-Експортний банк» та ОСОБА_2  укладений кредитний договір НОМЕР_1, згідно умов якого відповідачу наданий кредит у сумі 10 000 грн. строком на 24 місяці - з 08 вересня 2005 року по 07 вересня 2007 року. При цьому, згідно умов договору , відповідачем сплачено банку відсоткову винагороду за управління фінансовим кредитом в сумі 2950 грн., зобов'язавшись повертати отриманий кредит за графіком, зазначеним в договорі.

2

Згідно договору поруки від 08 вересня 2005 року поручителем по вищевказаному договору виступив ОСОБА_3, який зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань по кредитному договору, в тому числі по сплаті заборгованості за кредитом або відсотків за кредит, а також штрафів та пені, в строки та на умовах, обумовлених вищевказаним кредитним договором.

Однак, в порушення умов та графіку вказаного кредитного договору, ОСОБА_2 лише один раз, 30 березня 2006 року, частково погасив отриманий кредит - в розмірі 1 801 грн. 84 коп.

ОСОБА_3 також в порушення умов договору поруки не виконує своїх зобов'язань перед кредитором.

Станом на 26 травня 2006 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 8 250 грн. 58 коп., з яких 8 198 грн. 16 коп. - сума боргу за кредитом, 42 грн. 52 коп. - пеня.

Заслухавши сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Місцевий суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, належним чином перевірив доводи та заперечення кожної сторони, вірно оцінив всі докази по справі.

Відповідно до прийнятих сторонами умов договору, місцевий суд, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку, стягнувши з відповідачів заборгованість з погашення суми кредиту, відсотків за користування цими коштами та штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання. Розрахунки по заборгованості, надані позивачем, на думку колегії, не викликають сумнівів у їх вірності, як і механізм нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання.

Посилання апелянта на те, що укладенням договору поруки її чоловіком - ОСОБА_3 порушено її права щодо розпорядження майном, що є об'єктом спільної сумісної власності, були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані. Зокрема, судом першої інстанції вірно визначено, що ОСОБА_3 не здійснював будь-яких дій щодо розпорядження спільним майном подружжя та за своїм зобов'язанням за договором поруки відповідає згідно ст. 73 Сімейного кодексу України лише своїм особистим майном або належною йому часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка виділена в натурі.

Доводи апелянта щодо застосування до правовідносин, що виникли, положень ст. 67 Сімейного кодексу України за аналогією закону колегія суддів вважає безпідставними, оскільки договір поруки за своїм змістом не є тотожнім переліченим даною статтею договорам відчуження майна, і правовідносини, що з нього випливають регулюються спеціальними нормами, в той час як аналогія згідно ст. 8 Цивільного кодексу України може застосовуватися лише за умови неврегульованості таких відносин чинним законодавством.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок суду щодо задоволення первісного позову: стягнення заборгованості за кредитним договором та безпідставності зустрічних позовних вимог щодо визнання договору поруки недійсним, на думку колегії суддів, є вірним та обґрунтованим, таким, що узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального права, і тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

3

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від ЗО жовтня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.