АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1696/08                                         Головуючий у 1-й інстанції: Ліхтанська Н.П.                                                                      

                                                                              Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 травня 2008 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                          Онищенко Е.А.

Судді:                                       Коваленко А.І.

                                                 Денисенко Т.С.                                                         

При секретарі:                         Волчановій І.М.                                                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-ї особи приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-ї особи приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

В позові зазначав, що 02.02.2006 року його дружина ОСОБА_4 заповіла своїй сестрі ОСОБА_1 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Вважає що через вік та стан свого здоров'я його дружина ОСОБА_4, будучі тяжко хворою, не могла реально оцінювати тих дій, що відбулися навколо неї і з нею і не могла скласти заповіт на ім'я ОСОБА_1 У зв'язку з чим просив визнати недійсним вказаний заповіт.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 грудня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсним заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_3, (реєстраційний №174), згідно якого ОСОБА_4 заповідала всю належну їй частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та приведено сторони в первісний стан.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування

обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права,

просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд.                                 .

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту районний суд виходив з того, що під час складання та підписання заповіту 03 лютого 2006 року спадкодавець ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати і ними, що з'явилося підставою для визнання заповіту недійсним   у відповідності зі ст.ст. 225, 1257 ЦК України.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом    встановлено    і    підтверджено    висновками    посмертної  судово-психіатричної експертизи № 472  від 02.08.2007 року що під час  складання та підписання заповіту 03 лютого 2006 року ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляла ознаки органічного ураження головного мозку ( ішемічний інсульт ) з  синдромом порушення свідомості, в силу чого вона не могла розуміти значення свої дій та керувати ними.

Висновки експертизи не протиричать наданим по справі доказам.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку про визнання заповіту від 03.02.2006 року недійсним, оскільки спадкодавець ОСОБА_4   під час складання та його підписання не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Доводи апеляційної скарги обґрунтованими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з

додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.           

Керуючись ст. ст. 307, 308 ,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 грудня   2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.