АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.  КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2008 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючої судді                       Полтавцевої Г. А.

суддів                                         Журавля О.О.,  Вдовіченка С. Л.

прокурора                                  Карпука Ю .А.

зацікавленої особи                    ОСОБА_1

захисника                                  ОСОБА_2

скаржника                                 ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві матеріали скарги за апеляціями прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та зацікавленої особи ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.  Києва від 14 березня 2008 року.

Цією постановою скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволено,  постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.  Києві від 4 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  115 КК України,  скасовано,  в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим,  що дані,  які містяться в матеріалах справи,  на час її порушення не є достатніми для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ч. 1  ст.  115 КК України,  оскільки не містять в собі інформації про те,  що його колишня дружина ОСОБА_4 вбита і він до цього причетний,  а тому у слідчого не було достатніх приводів та підстав для її порушення.

Справа № 10-449/08                                              Головуючий в 1 інстанції Павленко О.П.

Категорія  ст. 236-8 КПК                                      Доповідач Полтавцева Г.А.

В своїх апеляціях прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та особа,  за заявою якої було порушено кримінальну справу,  просять постанову суду скасувати та направити матеріали скарги для проведення розслідування,  посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленого по даній справі рішення.

Заслухавши доповідача,  пояснення прокурора та особу,  за заявою якої порушено справу,  які підтримали апеляції,  скаржника та його захисника,  які заперечували проти їх задоволення,  перевіривши матеріали за скаргою та матеріали,  які стали підставою для порушення кримінальної справи,  обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів вважає,  що обидві апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи,  21.09.2006 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою,  в якій просив прийняти міри щодо розшуку його рідної сестри ОСОБА_4,  яка 18.09.2006 року приблизно о 16 годині 30 хвилин вийшла з дому в м.  Фастові,  пішла на залізничний вокзал станції з метою їхати в м.  Київ на роботу та додому більше не повернулася.

За наслідками перевірки вищевказаної заяви 29 грудня 2007 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.  Києві була порушена кримінальна справа за фактом умисного вбивства ОСОБА_4 за ознаками злочину,  передбаченого ч.1  ст.  115 КК України.

В межах цієї справи 4 лютого 2008 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м.  Києві була винесена

постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину,  передбаченого ч.1  ст.  115 КК України,  яка 15 лютого 2008 року була ним оскаржена до Шевченківського районного суду м.  Києва,  19 лютого 2008 року по справі було відкрито провадження.

Однак 7 березня 2008 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м.  Києві було винесено постанову про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину,  передбаченого ч.1  ст. 115 КК України за відсутністю в його діях складу злочину,  копія якої була надана прокурором в судове засідання,  але суд на неї належним чином не прореагував.

Разом з тим,  відповідно до  ст. 236-7 КПК суд приймає до розгляду скарги на постанови про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання,  слідчого,  прокурора до моменту закінчення досудового слідства.

Однією з форм закінчення досудового слідства,  відповідно до  ст.  212 КПК,  є складання постанови про закриття справи,  а тому суду слід було залишити скаргу на постанову про порушення справи без задоволення,  оскільки винесення двох процесуальних документів по одній і тій же справі - постанови

про закриття справи за відсутністю в діях особи складу злочину і постанови про скасування рішення про порушення кримінальної справи з відмовою в порушенні справи взаємо виключають один одного.

Але ця помилка суду першої інстанції може бути виправлена без направлення даної справи до суду першої інстанції,  оскільки відповідно до  ст. 366 КПК суд апеляційної інстанції може постановити свою ухвалу,  скасовуючи повністю чи частково постанову суду першої інстанції.

Крім того,  в даному судовому засіданні з'ясовано,  що

постанова про закриття справи ніким не оскаржена,  а

постанова про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину від 29 грудня 2007 року є чинною і на даний час.

Враховуючи зазначене,  апеляції прокурора та особи,  за заявою якої порушено справу,  підлягають лише частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст. 365,  366,  382 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та зацікавленої особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.  Києва від 14 березня 2008 року,  якою скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволено,  постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.  Києві від 4 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  115 КК України,  скасовано,  в порушенні кримінальної справи відмовлено,  СКАСУВАТИ,  скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на цю постанову залишити без задоволення.