ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2009 р. Справа № 58/283-08
вх. № 9452/3-58
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Руденко О.В., довіреність № 1 від18.08.2008 року
представник першого відповідача - ОСОБА_3., довіреність № 6257 від 13.10.2008 року
представник другого відповідача - ОСОБА_3., довіреність № 6032 від 13.09.2008 року.
представник третього відповідача - не з'явився
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області - не з'явився.
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерство аграрної політики України - не з'явився
розглянувши справу за позовом Господарської асоціації "Харківцукор" м.Харків
до першого відповідача - ФОП ОСОБА_1 м. Харків
другого відповідача - ФОП ОСОБА_2, м. Харків
третього відповідача - Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик", м. Київ
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерство аграрної політики України
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, укладеного 21 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_2. та зобов'язати сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину; та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, укладеного 31 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_1. та зобов'язати сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відчуження вищевказаних нежитлових будівель повинно було відбуватись шляхом приватизаційної процедури, передбаченої Законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств", при цьому продавцем майна, згідно ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" повинен виступати Фонд державного майна України, а не ДКТП "Хрещатик". Таким чином. позивач вважає, що дії Міністерства аграрної політики, яке своїм Наказом передало спірне нерухоме майно з балансу господарської асоціації "Харківцукор" на баланс ДКТП "Хрещатик", а потім надало згоду на реалізацію майна, та дії ДКТП "Хрещатик", яке це майно реалізувало, не відповідають законодавству та порушують пріоритетне право членів трудового колективу ГА "Харківцукор" на придбання свого підприємства.
Перший відповідач - ФОП ОСОБА_1 проти позовну заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та додатку до відзиву та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник другого відповідача - ФОП ОСОБА_2 17.03.2009 року звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1. ст. 80 ГПК України, посилаючись на те, що цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Представник третього відповідача - Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" в судове засідання не з'явився, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особ, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерства аграрної політики України в судове засідання не з'явився.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, першого та другого відповідачів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
30.05.2006 року нерухоме майно розташоване за адресою м. Харків, АДРЕСА_1, було придбане ФОП ОСОБА_1. на прилюдних торгах, тобто на конкурсній основі.
31 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_1. був укладений договір купівлі - продажу нежитлової будівлі розташованої за адресою м. Харків, АДРЕСА_1.
Вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено нотаріально та зареєстровано в БТІ. При цьому, з напису приватного нотаріуса на останньому аркуші договору, вбачається, що правоздатність та дієздатність сторін за договором, а також належність продавцю відчужуваного майна при посвідчені договору нотаріусом перевірено.
ДКТП “Хрещатик" було балансоутримувачем нежитлової будівлі розташованої за адресою м. Харків, АДРЕСА_1, яке належало Державі Україна.
Розпорядженням Міністерства аграрної політики України № 67 від 22.12.2005 року затверджено Статут ДКТП “Хрещатик”, згідно якого останній, заснований Міністерством аграрної політики України. У Статуті ДКТП “Хрещатик” зазначено, що майно державного підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, відповідно до чинного законодавства, здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, підприємство має право відчужувати рухоме та нерухоме майно, віддавати у заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси одиниць та підрозділів за попередньою згодою органу управління майна, тобто за попередньою згодою Міністерства аграрної політики України.
Матеріалами справи встановлено , що ДКТП “Хрещатик" при продажі спірного майна дотрималось усіх вимог законодавства України, а саме ст. 75 ГК України, де зазначено, що відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державних комерційних підприємств має право лише за попередньою згодою, до сфери управління якого воно входить і, як правило, на конкурентних засадах.
До матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію листа від 27.04.2006 року, відповідно до якого Міністерство аграрної політики України надало згоду ДКТП “Хрещатик” на реалізацію основних засобів, які знаходяться на балансі ДКТП “Хрещатик” згідно з переліком. Будь яких інших рішень Міністерства аграрної політики України, щодо приватизації цього нерухомого майна у відповідності до Закону України “Про приватизацію державного майна” та Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств” не було.
Продаж зазначеного майна було доручено здійснити відповідно до чинного законодавства, виключно на конкурентних засадах, шляхом публічних торгів.
Закон України “Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 року №2163-ХІ та Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 року №2171-XII, визначають поняття, пріоритети та принципи приватизації, але ці закони підлягають застосуванню у разі приватизації державного майна включеного до переліку об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки,
Судом встановлено, що нежитлові приміщення № 9 по вул. Гаршина у м. Харкові, загальною площею 1220,3 кв. м. не було внесено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, що підтверджується листом Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області, належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи, таким чином процедура його відчуження регламентується ГК України.
Матеріалами справи встановлено, що ДКТП “Хрещатик” провело незалежну експертну оцінку нежилих приміщень № 9 по вул. Гаршина у м. Харкові, загальною площею 1220,3 кв. м., за даними звіту суб'єкта оціночної діяльності Іванілова Д.А. це нерухоме майно оцінено на суму 776000 грн..
Вищезазначене нерухоме майно було придбане ФОП ОСОБА_1. на прилюдних торгах згідно з протоколом № 05/05 від 30.05.2006 року за ціною 853600 грн., тобто ця сума була об'єктивною ринковою вартістю спірного майна на той час.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що при продажі спірного майна ДКТП “Хрещатик” виконало усі вимоги законодавства України та дозволу Міністерства аграрної політики України, а саме реалізувало нежитлові приміщення № 9 по вул. Гаршина у м. Харкові, загальною площею 1220,3 кв. м., на конкурентних засадах, шляхом публічних торгів за об'єктивною ринковою ціною на той час.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
ГА “Харківцукор” не є державним підприємством, нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення № 9 по вул. Гаршина у м. Харкові, загальною площею 1220,3 кв. м., на момент продажу не знаходилось на його балансі. Зазначене нерухоме майно було продано Державою Україна в особі балансоутимувача ДКТП “Хрещатик” ФОП ОСОБА_1. у відповідності до умов діючого законодавства.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ГА “Харківцукор” в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, укладеного 31 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_1. та зобов'язання сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, укладеного 21 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_2. та зобов'язання сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Позовні вимоги у цій частині пред'явлені до ФОП ОСОБА_2., який відповідно до Договору купівлі-продажу був покупцем вищевказаної нежитлової будівлі.
Матеріалами справи встановлено, що співвласником цієї нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2 є також дружина ОСОБА_2., яка відповідно до п. 1.9. договору купівлі-продажу є співвласницею зазначеної нежитлової будівлі, оскільки вона надавала свою письмову згоду на її купівлю.
Нерухомість набувалася ними за взаємною згодою, як спільна сумісна власність, про що зазначено у даному пункті договору. Письмова згода ОСОБА_4 знаходиться у нотаріальній справі. Зміст заяви ОСОБА_4 до відома продавця доведено.
Згідно з п.1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Крім того, між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. (продавець) та ОСОБА_5. (покупець) був укладений договір купівлі - продажу (копія договору додається), відповідно до якого остання придбала частку спірного майна (нежитлові приміщення загальною площею 204 кв. м.).
ОСОБА_4, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, що вбачається з витягу ЕДРПОУ, ОСОБА_5 також не є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою податкової інспекції, копія якої залучена до матеріалів справи.
Крім того, у своїх позовних вимогах позивач просить суд зобов'язати сторону повернути іншій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання спірного договору купівлі - продажу нежитлового приміщення, але спірне майно належить ОСОБА_2. на праві спільної сумісної власності з його дружиною ОСОБА_4., а за ОСОБА_5. зареєстроване право власності на частину вказаних приміщень. Таким чином, вимоги позивача безпосередньо зачіпають інтереси вищезазначених фізичних осіб - ОСОБА_4. та ОСОБА_5., а саме зазначене у Конституції України право кожного громадянина на приватну власність та захист цього права в суді, тому об'єктивний та всебічний розгляд даної справи неможливий без участі ОСОБА_4. та ОСОБА_5.
У відповідності до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Відповідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи у тому числі іноземні, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку не набули статусу об'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Оскільки вимоги позивача безпосередньо зачіпають інтереси вищезазначених фізичних осіб ОСОБА_4, яка є співвласником спірного приміщення, та ОСОБА_5, яка є власником частини спірного приміщення, що в свою чергу потребує залучення їх до участі у справі для вирішення цього спору, суд вважає що позов в цій частині не підлягає розгляду в господарських судах України, у зв'язку з чим провадження по справі в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, укладеного 21 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_2. та зобов'язання сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Н підставі викладеного, та керуючись статтями 1, 12, 21, 47, 49, 80 п. 1. ч. 1, 82-84 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, укладеного 31 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_1. та зобов'язання сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, укладеного 21 травня 2006 року між ДКТП "Хрещатик" та ФОП ОСОБА_2. та зобов'язання сторони по договору повернути в натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Рішення підписане 18.03.2009 року.
Суддя