Справа № 22ц-209/09 Головуючий у 1 інстанції - Миронюк М.Г.
Категорія - 23, 45 Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
19 березня 2009 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Данилюк В.А., Веремчук Л.М.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Ковельської міської ради Матвійчук О.М., відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним рішення ради та визнання недійсними договорів оренди землі за апеляційною скаргою відповідача Ковельської міської ради на рішення Ковельського міськрайонного суду від 18 листопада 2008 року,
в с т а н о в и л а :
В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Ковельської міської ради № 25/7 від 10 грудня 2004 року йому безоплатно надано у приватну власність земельну ділянку площею 190 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1. Крім того, 18 лютого 2005 року він придбав шляхом викупу за цією ж адресою земельну ділянку площею 374 кв. м. для тих же цілей. 29 березня 2005 року йому видано Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки. Він також просив раду виділити йому суміжну земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 521 кв. м., однак рішенням Ковельської міської ради № 29/2 від 27 квітня 2005 року спірна земельна ділянка, на яку він претендує, передана відповідачам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в оренду для ведення городництва. 5 липня 2004 року, тобто з порушенням встановленого рішенням місячного строку з ними укладені договори оренди. Проект відведення цих ділянок не розроблявся, а у відповідності до генерального плану забудови м. Ковеля вони належать до земель житлової забудови. Оскільки вищевказане рішення ради в означеній частині суперечить вимогам земельного законодавства, просив визнати це рішення, а також укладені з відповідачами договори оренди недійсними.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 18 листопада 2008 року позов задоволено.
Постановлено визнати п. 1.24 та п. 1.25 рішення Ковельської міської ради від 27 квітня 2005 року № 29/2 «Про надання громадянам земельних ділянок в оренду» щодо надання земельних ділянок в оренду по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 площею 247 кв. м. та ОСОБА_5 площею 248 кв. м. недійсними. Визнати договір оренди землі, укладений 5 липня 2005 року між Ковельською міською радою і ОСОБА_4 про оренду земельної ділянки площею 247 кв. м. по АДРЕСА_3, та договір оренди землі, укладений 5 липня 2005 року між Ковельською міською радою і ОСОБА_5 про оренду земельної ділянки площею 248 кв. м. по АДРЕСА_3, недійсними.
В апеляційній скарзі відповідач Ковельська міська рада просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлені обставини справи, наведені ОСОБА_1 в позовній заяві і викладені вище в даному рішенні.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що передача Ковельською міською радою в оренду відповідачам для ведення городництва земельних ділянок, призначених для житлової і громадської забудови, порушує вимоги ст. ст. 20, 118, 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», якими встановлено порядок зміни цільового призначення земель при наданні їх в оренду. Також суд вважав, що рішенням ради про надання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спірної земельної ділянки порушені законні інтереси позивача ОСОБА_1, який звернувся до вказаного органу із заявою про надання йому цієї земельної ділянки для будівництва житлового будинку, тобто з наміром використовувати її за цільовим призначенням.
Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи і зроблені з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України право на звернення до суду мають особи, права, свободи чи інтереси яких порушені, не визнані або оспорювані.
За змістом ст. ст. 214, 215 цього Кодексу суд в свою чергу може постановити рішення про задоволення позову лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорювання відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ковельської міської ради від 10 грудня 2004 року № 25/7 ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_4, передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 190 кв. м. по АДРЕСА_1 (а. с. 6). Рішенням того ж органу місцевого самоврядування від 10 грудня 2004 року № 25/3 ОСОБА_1 надано дозвіл на розширення своєї присадибної ділянки за рахунок передачі йому у приватну власність шляхом викупу земельної ділянки площею 364 кв. м. по АДРЕСА_1 (а. с. 8). Право позивача на зазначені земельні ділянки ніким не порушено і не оспорюється.
Що стосується спірної земельної ділянки площею 521 кв. м. по АДРЕСА_2, то вона у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не надавалася (а. с. 14), ніяким переважним правом на її придбання чи безоплатне отримання він не наділений, а відтак ні на час звернення з даним позовом до суду, ні на час вирішення справи ніякого права на цю ділянку він не мав, а його інтерес щодо неї не ґрунтувався на законі. Тому позивач не вправі заявляти вимоги про визнання недійсними будь-яких рішень та правочинів, вчинених власником Ковельською міською радою щодо цієї ділянки незалежно від того, відповідають вони вимогам законодавства чи ні.
Оскільки рішення суду першої інстанції не відповідає викладеним обставинам справи і постановлено з порушенням вищенаведених норм процесуального права, його слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Стягненню з позивача на користь Ковельської міської ради підлягають понесені нею судові витрати у зв'язку з поданням апеляційної скарги в сумі 11 грн. 75 коп. (а. с. 247-248) та на користь держави - не доплачена апелянтом сума судового збору відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача Ковельської міської ради задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 18 листопада 2008 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним рішення ради та визнання недійсними договорів оренди землі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ковельської міської ради понесені у зв'язку з поданням апеляційної скарги судові витрати в сумі 11 (одинадцять) грн. 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді :