Справа № 11-70/09 Головуючий в 1 інстанції Вознюк І.І.
Категорія ч. 2 ст. 186, Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.
ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 24 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Бешти Г.Б.,
суддів - Польового М.І., Опейди В.О.,
з участю прокурора - Старчука В.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Локачинського районного суду від 04 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_1, ОСОБА_1, уродженця м. Сургут Тюменської області Російської Федерації, жителя с. Цегів Горохівського району Волинської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, судимого вироком Горохівського районного суду за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі.
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Горохівського районного суду від 05.032007 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
За ст.. 304 КК України ОСОБА_1 виправдано.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 13 жовтня 2007 року - з дня затримання.
Судові витрати за проведення наркологічної експертизи віднесено на рахунок держави,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 17 вересня 2007 року після 14 години біля гуртожитку ПТУ № 27 у м. Берестечку Горохівського району з метою відкритого незаконного заволодіння чужим майном підійшов до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і погрожуючи застосувати насильство у вигляді нанесення тілесних ушкоджень, пред'явив в грубій формі вимогу про негайну передачу належних їм коштів. Сприйнявши погрозу реальною, потерпілий ОСОБА_4 віддав 2 гривні. ОСОБА_3 грошей при собі не мав.
В той же день біля 18 години там же і з цією ж метою ОСОБА_1 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_5 і погрожуючи ножем, пред'явив вимогу про передачу належних останньому грошей. Сприйняв погрозу як реальну. Грошей з собою не мав, а тому ОСОБА_1 їх не передав.
В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 зазначають, що вирок суду першої інстанції є необ'єктивним, необґрунтованим та незаконним. Крім того вказують, що дана кримінальна справа сфальсифікована працівниками Горохівського РВ УМВС України у Волинській області. Суддею в ході проведення судових засідань допущені істотні порушення норм КПК України, а саме порушено право підсудного на захист, допит потерпілого ОСОБА_3 проводився після допиту свідків. Прохають скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови суду та виклав доводи апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали свої апеляції, ОСОБА_3, який також підтримав апеляції, прокурора, який заперечив подані апеляції, просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про винність засудженого у вчиненні злочині злочинів за обставин викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом, зокрема показаннями підсудного, потерпілих та іншими доказами.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України є вірною.
Посилання засудженого та його захисника в апеляції на неповноту і односторонність дослідження доказів, є безпідставними і спростовується сукупністю доказів досліджуваних судом.
Зокрема, винуватість засудженого ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що засуджений погрожуючи застосувати щодо нього насильство пред'явив вимогу до останнього передати йому гроші. Злякавшись, потерпілий ОСОБА_4 віддав ОСОБА_1 2 гривні.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який показав, що ОСОБА_1 тримаючи в руках ніж сказав віддати йому гроші, яких в нього не було. Погрозу потерпілий сприйняв як реальну. Свої показання ОСОБА_5 підтвердив під час очної ставки з ОСОБА_1(т. 1 а.с. 30).
Показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що до нього звернулися учні ПТУ, в тому числі ОСОБА_5, який розповів, що він боїться виходити з гуртожитку, тому що засуджений вимагає у нього гроші.
Показаннями представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, яка показала, що дійсно написала заяву в міліцію про вимагання грошей засудженим у її сина, оскільки останній боявся ОСОБА_1 і не бажав їхати в училище.
Сумніватися у правдивості цих показань у суду підстав немає.
Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що суд не взяв до уваги характеристику видану в жовтні 2007 року є безпідставним, оскільки дана характеристика знаходиться на а.с. 158 т. 1 і судом вона досліджувалась.
Встановлені судом конкретні обставини справи спростовують твердження засудженого та його захисника в апеляції про непричетність його до злочинів за якими він засуджений.
Обставини, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду про винність ОСОБА_1 у злочинах, за які він засуджений, не встановлено.
При перевірці справи також не встановлено порушень кримінально-процесуального закону, які б могли перешкодити суду, повно і всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Так, твердження захисника в апеляції, про те, що обвинувальний висновок засудженому вручено після судового розгляду 07 серпня 2008 року та те, що судові дебати проведені без участі захисника ОСОБА_8 є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний висновок засудженому вручено під розписку 07 серпня 2008 року, а судовий розгляд почався 20 серпня 2008 року( т. 3 а.с. 17), що не суперечить ст. 254 КПК України.
Захисник ОСОБА_2 та засуджений в судовому засіданні (а.с. 226) заявили, що судові дебати можна проводити без участі захисника ОСОБА_8
Відповідно до ст. 292-1 КПК України у разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, які з'явилися, а тому посилання захисника ОСОБА_2 в своїй апеляції, що суддею порушено право на захист засудженого, а саме, допит свідка та потерпілого проведено у відсутність захисників є також безпідставними.
Не заслуговує на увагу посилання захисника в апеляції те, що потерпілий ОСОБА_3 допитувався після допиту свідків, оскільки як вбачається з матеріалів справи він не з'являвся в судове засідання. В подальшому до потерпілого ОСОБА_3 був застосований примусовий привід і проведено його допит.
Покарання ОСОБА_1 обрано у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 70, 71 КК України, з врахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого ним злочинів, а саме того, що він будучи засудженим за тяжкий корисливий злочин, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку знову вчинив тяжкі злочини проти власності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Тому суд правильно обрав покарання у виді позбавлення волі.
Обране покарання засудженому є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для скасування вироку та винесення виправдувального вироку з підстав зазначених у апеляціях, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Локачинського районного суду від 04 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити - без зміни.
Головуючий /-/ Г.Б. Бешта
Судді: /-//-/ М.І. Польовий, О.В. Опейда
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Г.Б. Бешта