АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г. А.
суддів Бачуріна О.В., Чорного О.М.
прокурора Карпука Ю.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову, Оболонського районного суду м. Києва від 6 березня 2008 року.
Цією постановою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва від 21 лютого 2008 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ч.2 сг.368 КК України залишено без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що в цій постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст. ст. 95-98 КПК України щодо приводів та підстав до порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому
постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
В своїй апеляції захисник просить постанову суду та постанову прокуратури про порушення кримінальної справи скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2
Справа № 10-419/08 Головуючий в 1 інстанції Тютюн Т.М.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
Захисник вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним тлумаченням норм матеріального права, застосуванням кримінального закону, який не підлягає застосуванню, що призвело до неправильного розгляду скарги по суті.
Зазначає, що постанову суду не можна вважати законною, обґрунтованою та вмотивованою, оскільки суд повинен був дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності та прийняти відповідне рішення, а цього зроблено не було.
Крім того, суддя, мотивуючи своє рішення, послався на Постанову Пленуму ВСУ «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» №1 від 11.02.2005, яка станом на 06.03.2008 втратила чинність, тобто застосував кримінальний закон, який не підлягає застосуванню і це призвело до неправильного розгляду скарги по суті.
Звертає увагу на те, що суд не надав належної оцінки та не поставився критично до того, що ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою про ймовірний злочин не відразу, а лише через деякий час; ні слідчий, ні суд не вказують, чи міг ОСОБА_2 використати своє службове становище для виконання дій в інтересах ОСОБА_3, зокрема в постанові не зазначено:
· чи були взагалі прийняті Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи до виконання проби і зразки та супровідна документація щодо вантажу - торф'яної суміші, що надійшов на адресу суб'єкта ЗЕД ОСОБА_4 з зазначенням номеру та дати реєстрації в управлінні вказаних документів;
· чи були проби і зразки та супровідна документація щодо вантажу - торф'яної суміші, що надійшов на адресу суб'єкта ЗЕД ОСОБА_4 передані до виконання ОСОБА_2
Також зазначає, що суд, досліджуючи матеріали кримінальної справи, не звернув належної уваги та не надав оцінки відсутності у вказаній справі документів щодо:
· реєстрації (присвоєння вхідного номеру) відібраних зразків товарів та доданої супровідної документації в Центральному митному управлінні лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України;
· призначення особи відповідальної, за проведення досліджень відібраних зразків вантажу товару - торф'яної суміші, що надійшов на адресу суб'єкта ЗЕД ОСОБА_4
Також зазначає, що суд не звернув увагу на наявність великої кількості неточностей та протиріч, що містяться в постанові про порушення кримінальної
справи та свідчать про зацікавленість певних осіб у незаконному порушенні кримінальної справи та її розслідуванні, і не надав їм належної оцінки.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 28.02.2008 року звернулася до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав адвоката, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальних справ органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Як зазначено в рішенні суду, 21.02.2008 року старшим слідчим прокуратури Оборонського району м. Києва за матеріалами, що надійшли з Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою ОСОБА_3 про вимагання та одержання від нього хабара заступником начальника відділу досліджень неорганічних речовин та металів служби досліджень хімічної та промислової продукції Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (далі - ЦМУЛДЕР) ОСОБА_2, порушено кримінальну , справу щодо останнього за ч.2 ст. 368 КК України.
Протокол усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_3, що міститься в матеріалах справи був належним чином зареєстрований в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.02.2008 року № 2/163.
На виконання вимог ст. 98 КПК України в постанові зазначено, що приводом до порушення кримінальної справи є матеріали за заявою ОСОБА_3, про що викладено вище.
Як вбачається з матеріалів перевірки, яка тривала в рамках порушеної 14.02.2008 року щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.2 ст. 368 КК України, зокрема, наказу начальника ЦМУЛДЕР Державної митної служби України № 33-к від 23.03.2007 року, особової картки, попереджень, присяги державного службовця, зобов'язань, посадової інструкції, ОСОБА_2 обіймав посаду заступника начальника відділу досліджень неорганічних речовин та
металів служби досліджень хімічної та промислової продукції ЦМУЛДЕР і був службовою особою.
Проаналізувавши ці докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про наявність у слідчого законних підстав для порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, а тому рішення суду першої інстанції про відповідність зазначених постанов слідчого вимогам ст. ст. 94-99 КПК України колегія суддів вважає обгрунтованим.
Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи дійсно ОСОБА_2 вимагав хабар ц ОСОБА_3, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 6 березня 2008 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва від 21 лютого 2008 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ч.2 сг.368 КК України залишено без задоволення, залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.