Справа № 2-3947/2006р.

  РІШЕННЯ именем України

15 січня   2007р.    Сакський міськрайонний суд одноособово суддею Павловською І.Г.

при секретарі  Золотарьові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,         встановив.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення боргу, мотивуючи свою вимогу тим, що 8.01.2006р. ОСОБА_2 позичав у неї 1400грн., обіцяв повернути борг 1.05.2006р., про що дав розписку, але відхиляється від зобов'язання, тому просить стягнути суму боргу та судові витрати у розмірі 1681грн.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному об'ємі і доповнила, що відповідач робив в них ремонтні роботи, вона його знала, тому і позичала гроші. Чоловік спочатку і розписку брати не хотів, але вона настояла.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що його бригада робила у позивачки ремонт даху, з приводу якого вона почала пред'являти претензії, та понудила написати розписку про позику. Фактично він гроші не брав, розписку написав під тиском, але в міліцію не звертався, думав, що обійдеться. Просить в позові про стягнення грошей відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши сторони, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом безперечно встановлено, що 8.01.2006р. відповідач позичив у позивачки 1400грн., котрі зобов'язався повернути до 1.05.2006р., проте гроші не повернути до теперішнього часу.

Вказані обставини підтверджуються розпискою відповідача. У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей, яка була передана йому у власність.

Вказаний правочин повинен бути оформлений у письмовій формі, зокрема -розпискою ( ст.1047 ЦК України), що і має місце у даному випадку.

Тому вимоги позивача щодо повернення 1400грн. ґрунтуються на законі.

Суд не може прийняти доводи  відповідача про те, що він не позичав гроші, оскільки відсутні допустимі докази його заперечень.

Через ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана представити суду докази, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Відповідачем вказана вимога закону не виконана, а тому судом приймаються вимоги позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 1046,1047, 218 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, суд

вирішив.

Позов задовольнити и стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування суми боргу 1400гривень, а також судові витрати повернення судового збору у сумі 51 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді у сумі 30грн., на послуги за надання юридичних послуг 200грн., а всього 1681грн.

Рішення може бути оскаржене в Судову палату по цивільних справах Апеляційного Суду АРК через Сакський міскрайонний суд у порядку ст. 294 або п.4 ст.295 ЦПК України.

суддя: