Справа № 2678-/2006р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2007р. Сакський міськрайонний суд одноособово суддею Павловською І.Г.

при секретарі       Золотарьові А.С,

за участю прокурора Карпенко С.А., адвоката ОСОБА_1, сурдоперекладача ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_3,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Саки цивільну справу за позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним,

встановив.

Прокурор в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним, мотивуючи свою вимогу тим, що 16.07.2004р. позивачкою, яка є інвалідом 3 групи глухонімою від народження, був укладене договір дарування належної її квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 в порушення вимог закону. Зокрема, правочин здійснене у відсутності піклувальника ОСОБА_6, та сурдоперекладача, волевиявлення позивачки не відповідало її внутрішній волі, тому просить визнати договір дарування недійсним, відмінити його державну реєстрацію, та зобов'язати відповідачку повернути спірну квартиру.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позов, та пояснила, що 16.07.2004р. на прохання ОСОБА_5 вона підписала в нотаріуса якісь папері, при цьому відповідачка обіцяла, що буде постійно допомагати її матеріально, а після смерті забере її квартиру. Але потім відповідачка не стала піклуватися за нею і вона рішила передати квартиру іншої особі, хотіла взяти правовстановлюючий документ - свідоцтво про приватизацію, котре її не видавали. Тоді через адвоката вона дізналася, що квартира подарована відповідачки. Дарити квартиру вона не бажала, хотіла, щоб після її смерті квартира дісталася відповідачки тому, що у той час вона її дуже допомагала, про що і підписувала документи в нотаріуса в присутності відповідачки та її матері ОСОБА_8.

Відповідачка позов не визнала, та пояснила, що позивачка мешкає по сусідству з її матерю, у 2004р. знаходилася у бідовому стані, мала великі борги по комунальним платам, через що були відключені світло, газ, просила в неї допомоги. Вона тоді з'ясувала, що призначеній піклувальник не турбується станом позивачки. Вона допомогла відмінити піклування, перерахувати пенсію, сплатила комунальні борги, через що позивачка сама запропонувала оформити на неї договір дарування квартири. Потім в їх відношення втримався ОСОБА_7, котрий поселився до позивачки з родичами, став примушувати відмінити договір дарування, через що вона і звернулася до прокурора, який, на її погляд, не вправі втримуватися у приватні інтересі. Просить у позові відмовити.

З особа - приватний нотаріус ОСОБА_3 - позов не визнав, та пояснив, що стороні приходили до нього двічі, він вважав, що позивачка є діє спроможна особа, свою волю вона виклала письмово. Текст договору він переклав з української на російську мову, сурдопереклад здійснювала мати відповідачки. Просить у позові відмовити.

Перевіривши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам у сукупності, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково по наступних підставах.                                                                                                                               Судом беззаперечно встановлено, що позивачка є інвалідом 3 групи, глухонімою від народження. Рішенням виконкому Сакської міської ради НОМЕР_1 від 26.01.2001р. згідно наданим документам, та особистої заяви, над нею встановлено піклування з боку ОСОБА_6

16.07.2004р. приватним нотаріусом без піклувальника та перекладача було оформлене договір дарування належної позивачки квартири АДРЕСА_1 на користь відповідачки ОСОБА_5

Зазначені обставини підтверджуються як позивачами, так і відповідною стороною, а також   письмовими матеріалами справи, тому суд вважає таки достовірними.

У відповідності до ст.203 ЦК України к загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відноситься вільність та відповідність внутрішній волі волевиявлення учасника правочину, а також його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що нім обумовлені.

Між іншим, з пояснень позивачки випливає, що вона не бажала дарувати свою квартиру, вважала, що підписала в нотаріуса документ, згідно якого відповідачка забере квартиру після її смерті.

Суд вважає, що доводі відповідної сторони не спростовують такі пояснення позивачки, навпаки, у суді встановлено, що здійснення правочину було без перекладача, що з рахунком стану здоров'я позивачки, її фізичного недоліку робить неможливим   яке-небудь спілкування, та з'ясовування її справжніх побажань.

Не спростовують доводів позивачки у цей частини і надані відповідною стороною листи, яки, по її твердженням власноручно писала позивачка. Оскільки, по-перше позивачка спростовує написання трьох заяв, а в четвертої - не висловлене однозначно бажання позивачки відчужити квартиру шляхом дарування, та розуміння наслідків такого правочину.

Оскільки волевиявлення позивачки при вчиненні правочину 16.07.2004р. не відповідало її внутрішній волі, то оспорюваний правочин порушає права позивачки, та воні підлягають судовому захисту.

Через ст.216 ЦПК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язане повернути другої у натурі все, що одержане нею, тому державна реєстрація договору дарування підлягає відміні, а за позивачкою визнається право власності на спірну квартиру.

Оскільки позивачки стало відомо про порушення своїх прав тільки у 2006р. через відсутність в неї копії правочину, то суд вважає, що строк позовної давності не минув.

Суд вважає, що прокурором заявлене позов в інтересах позивачки відповідно до діючого законодавства - ст.45 ЦПК України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Разом із тим, ураховуючи, що спірною квартирою користується весь час позивачка, то не підлягає задоволенню вимога прокурора, щодо зобов'язання відповідачки її повернути.

На підставі викладеного, ст.ст.203,216 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 45, 57, 60, 88, 209, 212-215,218, 223 ЦПК України, суд

вирішив.

Позов задовольнити частково. Визнати недійсним з моменту укладення договір дарування квартири АДРЕСА_1 АРК від 16.07.2004р., та відмінити його державну реєстрацію.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 АРК за ОСОБА_4.

У позові про зобов'язання ОСОБА_5 повернути квартиру АДРЕСА_1 АРК ОСОБА_4 -відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в Судову палату по цивільних справах Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайонний суд у порядку ст. 294 або п.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ