ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"18" березня 2009 р. | справа № 5020-5/079 |
За позовом: Приватного підприємства „Трансавто-7” (99022 м. Севастополь, вул. Курська, 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і К” (99040 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15)
про стягнення заборгованості в розмірі 16359,33 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Власов Андрій Сергійович, юрисконсульт, довіреність № 11 від 10.01.09, ПП "Трансавто - 7";
Відповідач - Вохмянін Аркадій Миколайович, представник, довіреність № б/н від 28.07.08, ТОВ "Добриня і Ко";
Суть спору:
Позивач, Приватне підприємство „Трансавто-7”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і К”, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 10/1вх від 25.03.2008 в розмірі 22568,76 грн., з яких: 14975,00 грн. –основна заборгованість, 2209,43 грн. –пеня, 1108,15 грн. –збитки від інфляції, 276,18 грн. – 3% річних, 4000,00 грн. –представницькі послуги.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати виконаних послуг.
Процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16359,33 грн., з яких: 14975,00 грн. –основна заборгованість, 276,18 грн. –3% річних, 1108,15 грн. –збитки від інфляції.
Представник відповідача уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
25.03.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір транспортних послуг № 10/1вх.
Відповідно до умов договору позивач зобов’язався надавати відповідачу транспортні послуги (автомобіль) для перевезення пасажирів на підставі заявки відповідача, а відповідач зобов’язався оплатити вказані послуги.
Свої зобов’язання позивач виконував якісно та у строк, що підтверджується талонами замовника серія 02ААЧ № 984870 та № 02ААЧ № 984871, акт прийому-здачі виконаних послуг № 24 від 20.05.2008 підписаний сторонами.
Згідно з п. 2.2 договору, відповідач повинний був здійснити оплату за виконані послуги на розрахункових рахунок позивача в строк до 30 травня 2008 року.
Зобов’язання по виконанню послуг позивачем виконувались належним чином, що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 14975,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних та збитків від інфляції.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 276,18 грн., збитків від інфляції –1108,15 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16359,33 грн., з яких: 14975,00 грн. –основна заборгованість, 276,18 грн. –3% річних, 1108,15 грн. – збитки від інфляції.
При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 163,59 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і К” (99040 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15, код ЄДРПОУ 16328694, р/р 26003945105431 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Приватного підприємства „Трансавто-7” (99022 м. Севастополь, вул. Курська, 6, код ЄДРПОУ 34271539, п/р 26003041186600 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Севастополь, МФО 351005) заборгованість в сумі 16359,33 грн., з яких: 14975,00 грн. –основна заборгованість, 276,18 грн. –3% річних, 1108,15 грн. –збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 163,59 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
23.03.2009
Розсилка:
1. ПП „Трансавто-7” (99022 м. Севастополь, вул. Курська, 6)
2. ТОВ „Добриня і К” (99040 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15)
3. Справа
4. наряд