Справа № 22-230/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Сарап М.Б.
Категорія: 5 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Гайсюка О.В.,
Чорнобривець О.С.,
при секретареві - Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду від 20 листопада 2008 року в цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та про усунення перешкод у користуванні підвалом,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2(третя особа на стороні відповідача, що не заявляє вимог на предмет спору, - Бобринецька міська рада) про встановлення порядку користування при будинковою земельною ділянкою, подвір'ям та про усунення перешкод у користуванні підвалом. Зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яку придбала у Бобринецької міської ради за договором купівлі-продажу від 26 травня 1992 року. Разом з квартирою у її власність перейшли також 1/3 частина сараю (літер „Б”), 1/3 частина вбиральні (літер „Г”) та ворота № 1. Тоді ж за власні кошти вона, за погодженням із Бобринецькою міською радою, встановила паркан, який розділив прибудинкову земельну ділянку, у тому числі і подвір'я, тим самим був встановлений порядок користування прибудинковою земельною ділянкою між всіма співвласниками будинку.
Проте відповідач порушив такий порядок, внаслідок чого вона не має можливості користуватися належною їй частиною земельної ділянки (0,05 га). Крім того, відповідач незаконно привласнив підвал, що знаходиться під коридором належної їй квартири, що створює їй незручності у користуванні квартирою.
Посилаючись на такі обставини, ОСОБА_1 просила встановити порядок користування при будинковою земельною ділянкою та зобов'язати відповідача повернути у її власність підвал.
Рішенням Бобринецького районного суду від 20 листопада 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати це рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що позивачка не довела факт належності їй на праві власності або користування частини при будинкової земельної ділянки, площею 0,05га та факт порушення відповідачем її права користування цією земельною ділянкою. Суд визнав також недоведеним факт належності позивачці на праві власності підвалу, про усунення перешкод у користуванні яким заявлено позов.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в порядку та межах, визначених ст.ст. 303, 304 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Так, встановлено, що позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яку вона придбала на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.1992 року у Бобринецької міської ради. Разом з квартирою у її власність перейшла також 1/3 частина сараю „Б”, 1/3 частина вбиральні „Г” та ворота № 1.
Відповідно до технічного паспорту жилий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, площею 1210 кв.м. З письмових пояснень Бобринецької міської ради вбачається, що спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади міста і перебуває у комунальній власності. Рішення про передачу у власність або у користування позивачці земельної ділянки органом місцевого самоврядування не приймалось. ОСОБА_1 не зверталася до міської ради із відповідною заявою. ЇЇ доводи про те, що частина спірної земельної ділянки, площею 0,05 га, належить їй на праві власності або користування, є безпідставним, оскільки доказів на підтвердження цього факту не надано.
Таким чином, на час розгляду справи спірна земельна ділянка фактично є при будинковою територією, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку, а тому порядок користування нею між власниками квартир цього будинку у судовому порядку встановлено бути не може. Докази того, що позивачка є співвласником жилого будинку АДРЕСА_1, в матеріалах справи відсутні.
Правильним є і рішення суду щодо відмови позивачці в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні підвалом шляхом зобов'язання відповідача повернути підвал у її власність, оскільки вона не довела, що спірний підвал є її власністю.
Доводи позивачки, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції повинен був зобов'язати Бобринецьку міську раду безоплатно передати їй у власність земельну ділянку, яка знаходиться під належними їй на праві власності допоміжними приміщеннями, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі позовні вимоги не заявлялися.
Відмова позивачки від призначення судової будівельно-технічної експертизи, відсутність інших належних доказів для підтвердження обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги, дійсно свідчить про недоведеність нею позовних вимог, що відповідно до вимог ст. 212, 213 ЦПК України, є підставою для відмови в задоволенні позову.
Наведене є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст..ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Бобринецького районного суду від 20 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧА СУДДЯ: Белінська І.М.
СУДДІ: Гайсюк О.В.
Чорнобривець О.С.