У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року, яким  засуджено:

ОСОБА_1, 

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого у 2004 році за ч. 3 ст. 215-3 КК України на 4 роки 6 місяці позбавлення волі,

–    за ст. 391 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 3 роки 9 місяців позбавлення волі. 

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, відбуваючи покарання у Жовтоводській виправній колонії (№ 26) Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 18 годині 10 хвилин та ІНФОРМАЦІЯ_3,  допустив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи.  

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить переглянути судові рішення, мотивуючи тим, що він щиро кається у вчиненому. Крім того, посилається на порушення норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема, що стосується технічного фіксування судового процесу при розгляд справи в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та  доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду з повідомленням учасників процесу не вбачається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі показаннями свідків     ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також даними рапортів та іншими матеріалами справи. 

Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 391 КК України.

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1  визнано винним, воно є необхідним та достатнім для його виправлення.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 з приводу порушення його права на захист (ст. 87 КПК України) в ході судового слідства, позбавлені підстав.

Як убачається із матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання, ОСОБА_1 вказаного клопотання не заявляв.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що тягнули б за собою скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

 СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                 Пекний С.Д.                                   Федченко О.С.