У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 серпня 2005 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,                                                               ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку   України, раніше неодноразово судиму, останній раз у 1999 році за ч. 3 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі,  

–          за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона в травні 2005 року у АДРЕСА_1 придбала з метою збуту у невстановленої слідством особи макову солому, яку спочатку перевезла та зберігала при собі і за місцем свого проживання у АДРЕСА_2, а а травня 2005 року незаконно виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, частину якого цього ж дня, 14 і  26 травня 2005 року незаконно збула ОСОБА_2, а решту вказаного наркотичного засобу вагою у перерахунку на суху речовину 0,427 гр зберігала за своїм місцем проживання до моменту вилучення працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що їй безпідставно призначено м'яке покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі її показаннями, у яких вона визнала себе повністю винною у вчиненні злочинів, та іншими матеріалами справи, перевіреними судом у порядку ст. 299 КПК України, а її злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 судом враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочинів, дані про її особу, у тому числі й негативні характеристики за місцем проживання та позитивні - за місцем роботи, щире каяття у вчиненому, а також сприяння встановленню істини по справі, у  зв'язку з чим визнано за можливе призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції закону, за яким їй визнано винною, з чим погоджується колегія суддів.   

Разом з тим, суд, на порушення вимог ст. 65 КК України, без достатніх на те підстав звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, при цьому не врахувавши обставини скоєного та ступінь тяжкості вчинених нею злочинів.

З урахуванням наведеного вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню у зв'язку з м'якістю призначеного їй покарання.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно врахувати вище наведене,  суспільну небезпеку дій ОСОБА_1, тяжкість вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України,  є тяжким, більш повно дослідити дані про її особу, а якщо суд дійде висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, то міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'якою.

Керуючись статтями 394-396  КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційне подання прокурора  задовольнити частково.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. 

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                     Пошва Б.М.                                       Нікітін Ю.І.