У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 липня 2005 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,               

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України,  раніше не судиму, 

–    за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов'язків:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

один раз на місяць з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

пройти курс лікування від алкоголізму.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона у період з 8 лютого по 15 квітня 2005 року вчинила три крадіжки майна із сараїв, розташованих у м. Олександрії Кіровоградської області, чим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 240 грн. та 290 грн. та ОСОБА_3 на загальну суму 2 629 грн. 

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з вироку вказівку суду про встановлення періодичності проведення реєстрації в органах кримінально-виконавчої системи. 

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі її показаннями, у яких вона визнала себе винною та іншими матеріалами справи, перевіреними судом у порядку ст. 299 КПК України, а її злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України. 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1  визнано винною і правильно звільнено її від відбування покарання з іспитовим строком.

Разом з тим, суд, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та поклавши на неї обо'язки,  передбачені ст. 76 КК України, зокрема один раз на місяць з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не в достатній мірі врахував вимоги вказаної норми закону (ст. 76 КК України), а також ст. 13 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Відповідно до ст. 13 Кримінально-виконавчого кодексу України вирішення питання встановлення періодичності та днів проведення реєстрації осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, віднесено до компетенції кримінально-виконавчої інспекції.

З урахуванням наведеного вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.

Керуючись статтями 394-396  КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційне подання прокурора  задовольнити.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити:

виключити вказівку про встановлення періодичності проведення реєстрації.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                      Пошва Б.М.                         Нікітін Ю.І.