ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.03.09 р. Справа № 33/61
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» м. Бориспіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк
про стягнення 191879грн.80коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Сіткевич Є.П. за дов. №26/02 від 02.03.2009р.
від відповідача: Андрєєва М.С. за дов. від 12.03.2009р.
на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 18.03.2009р. проголошено перерву до 24.03.2009р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» м. Бориспіль звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк з позовом про стягнення 191879грн.80коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору комісії від 20.03.2007р.; платіжне доручення від 22.03.2007р.; претензію №141 від 24.10.2008р.; статті 509, 525, 526, 610 та 1012 Цивільного кодексу України.
Як зазначає позивач між сторонами був укладений договір комісії від 20.03.2007р., згідно якого відповідач зобов’язується за дорученням позивача за винагороду виконати роботи з пошуку товарно-матеріальних цінностей та здійснити від свого імені за рахунок позивача угоди з їх придбання.
Конкретні умови здійснення угод – найменування матеріалів, орієнтовні ціни придбання одиниці, кількість, строки поставки матеріалів - зазначені в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.2 договору позивач перерахував відповідачу 1997728грн.40коп. платіжним дорученням від 22.03.2007р. У додатку №1 був визначений перелік матеріалів, які відповідач має придбати до 10.10.2008р. на суму 191879грн.80коп.
Але вказане зобов’язання відповідач не виконав, тому на підставі пункту 5.3 договору комісії протягом 3 календарних днів мав повернути грошові кошти на рахунок позивача щодо кожної невиконаної частини доручення.
На адресу відповідача була направлена претензія №141 від 24.10.2008р. з вимогою повернути суму 191879грн.80коп. Відповідач визнав пред’явлені вимоги у відповіді на претензію та пообіцяв повернути кошти протягом 30днів.
Внаслідок невиконання свого зобов’язання відповідачем, позивач звернувся до суду з відповідною вимогою.
У відзиві, наданому до суду 16.03.2009р. та підписаному директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк, відповідач заявлені вимоги визнав.
Таку саме правову позицію викладав представник відповідача в судовому засіданні від 18.03.2009р.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» - стороною спільної діяльності на підставі договору №1 про спільне інвестування будівництва торгівельно-культурного комплексу від 14.03.2007р. (далі – комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» (далі – комісіонер) був підписаний договір комісії від 20.03.2007р., згідно якого відповідач зобов’язується за дорученням позивача за винагороду виконати роботи з пошуку товарно-матеріальних цінностей та здійснити від свого імені за рахунок позивача угоди з їх придбання.
Конкретні умови здійснення угод – найменування матеріалів, орієнтовні ціни придбання одиниці, кількість, строки поставки матеріалів - зазначені в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до розділу 2 комісіонер зобов’язаний виконати прийняте доручення відповідно до вказівок комітента на найбільш вигідних для нього умовах та в строки, зазначені у додатку №1.
Комісіонер повинен виконати всі зобов’язання та здійснити всі права, що виникають з угоди, укладеної з третьою особою. Після виконання доручення комісіонер має протягом 5 днів надати комітенту звіт та передати йому все отримане за виконаним дорученням, а також передати комітенту за його вимогою всі права щодо третьої особи, які виникають з угоди, укладеної комісіонером з цією третьою особою.
В свою чергу, комітент зобов’язаний в строк не більше 1 робочого дня з моменту укладення цього договору перерахувати комісіонеру кошти для покриття майбутніх витрат комісіонера у розмірі загальної вартості, визначеної у специфікації.
Як вбачається зі специфікації (додатку №1 до договору), наявної в матеріалах справи, загальна вартість матеріалів становить 1997728грн.40коп. Платіжним дорученням №1 від 22.03.2007р. на рахунок відповідача були перераховані вказані кошти в повному обсязі.
В подальшому, сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору комісії від 20.03.2007р., в якій була змінена преамбула договору через зміну складу учасника договору спільної діяльності №1 від 14.03.2007р. Решта умов договору комісії залишилась незмінною.
Пунктом 5.3 договору комісії визначено – якщо комісіонер не може виконати умови договору в строки, визначені у додатку №1 відповідно до умов пункту 2.4, він має повернути комітенту отримані грошові кошти по кожній не виконаній частині доручення. Повернення грошових коштів здійснюється самостійно комісіонером на рахунковий рахунок комітента протягом 3 календарних днів після спливу строку зазначеного для виконання доручення (строку постачання матеріалів) згідно додатку №1.
Згідно додатку №1 комісіонер повинен був в строк до 10.10.2008р. придбати певні матеріали на суму 191879грн.80коп.
Оскільки ця частина доручення виконана не була, на адресу відповідача була направлена претензія №141 від 24.10.2008р. з вимогою повернути невикористані кошти в розмірі 191879грн.80коп. У відповіді на претензію від 07.11.2008р. відповідач визнав заявлені вимоги та зазначив про намір перерахувати кошти протягом наступних 30днів.
Вказана сума перерахована в добровільному порядку відповідачем не була, що обумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.
У відзиві наданому до суду 16.03.2009р. та підписаному директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк, відповідач заявлені вимоги визнав.
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одночасно ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» м. Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк про стягнення грошових коштів в розмірі 191879грн.80коп.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» м. Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк про стягнення 191879грн.80коп. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц»строй» м. Донецьк (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а, ЄДРПОУ 34053516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» м. Бориспіль (08300, м. Бориспіль, вул. Січнева, 1, ЄДРПОУ 294715551) грошові кошти в розмірі 191879грн.80коп., державне мито в розмірі 1918грн.79коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.
Видати наказ після набрання рішенням чинності.
В судовому засіданні від 24.03.2009р. проголошений повний текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.
Суддя
Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи;