Дата документу 15.11.2011 Справа № 2-а-15356/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя БАРУЛІНА Т.Є, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної соціальної допомоги як дитині війни, –  

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулась до суду  з  позовом, у якому зазначила, що  вона має статус «дитини війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з 01.01.2006 року має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним  Законом, розмірі, позивачка просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавку починаючи з 26 березня 2011 року по теперішній час в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а також нараховувати і виплачувати її в подальшому.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач  повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень проти позовних вимог або заяви про визнання позову, у встановлений ст. 183-2 КАС України строк, не надав.  

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.  

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності,  суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення та копії паспорту, позивачка є громадянкою України, якій до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, отже відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” вона має статус дитини війни та в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки.

З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ сплачує щомісячно позивачці, як дитині війни, підвищення до пенсії, згідно до постанови КМУ від 28.05. 2008 року № 530 в розмірі  10 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що стало відомо позивачці з листа Управління ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 12.09.2011 року. Також в своєму листі УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя обґрунтовує свої дії та посилається на те, що 19 червня 2011 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 № 3491-VI, яким встановлено, що норми і положення ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II ЗУ від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже після набрання законної сили рішення КСУ від 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, яка передбачає доплату  30 % мінімальної пенсії за віком, яка у 2010 році  не була обмежена у дії.  Постанова КМУ від 28.05.2008 року №530 є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 9 КАС України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

У разі двох однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, які не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, та норма, яка прийнята пізніше. Оскільки ЗУ «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік» прийнятий пізніше, тому саме він підлягає застосуванню.

Таким чином, до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011р., тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягає положення статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а з 23 липня 2011 року нарахування державної соціальної допомоги як дитині війни повинно проводитись відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, яка передбачає, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання неправомірною бездіяльність УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, по невиконанню приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, а також зобов’язання відповідача зробити позивачці перерахунок пенсії та здійснити їй виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", за період часу з 26 березня 2011 року до 22 липня 2011 року, включно, з урахуванням виплачених сум.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 100, 183-2, 158-163 КАС України, суд, –  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1, 07.08.1945р.н. підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова  за  результатами  скороченого  провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до   Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.  

Суддя: Баруліна Т. Є.