Справа - № 22ц-930/09                                             Головуючий в 1й інстанції - Новік Л.М.,

Категорія -37                                                             Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого                          Сіромашенко Н.В.,

суддів                                      Котушенко С.П., Максюти Ж.І.,

при секретарі                         Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, агрофірми «Степова», 3-я особа: Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права приватної власності на земельну ділянку (пай) та майновий пай у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, агрофірми «Степова», 3-я особа: Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання приватної власності на земельну ділянку (пай) та майновий пай в порядку спадкування за законом відмовлено.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 порушила питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що спадщина після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася до набрання законної сили ЦК України 2003 року, а тому до даних правовідносин мають бути застосовані норми ЦК Української РСР 1963 року. Оскільки спадкодавець заповіту не залишив, а відповідно до ст.ст.529-532 ЦК УРСР 1963 року четверта черга спадкування взагалі відсутня і взагалі даними нормами не передбачено спадкування особами, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття, то ОСОБА_1 не входить до кола спадкоємців за законом після смерті померлого, а значить і не має права на спадщину.

Апеляційний суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх

встановлення в рішенні, вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Однак, при цьому, апеляційний суд не може погодитися в повному обсязі з мотивами, якими обґрунтовувався висновок судом 1-ї інстанції.

Так, в рішенні, яке в даному разі являється предметом оскарження, суд вірно посилався на те, що згідно з п. 5 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України 2003 року правила книги шостої цього кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що в даному разі для вирішення спору за його наявності необхідно застосовувати норми, передбачені саме цим кодексом.

При цьому всупереч зазначеному суд помилково визначився відносно того, що до правовідносин у виниклому спорі необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року, якими не передбачена четверта черга спадкоємців за законом, а тому є юридично обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо викладеного.

Проте доводи апеляційної скарги не спростовують висновку рішення суду в цілому, а тому скасуванню воно не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.