ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.06.2015 Справа № 34/5005/7847/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Вечірко І.О., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Саричевої Н.В. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року у справі №34/5005/7847/2012

за заявою дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення", м. Дніпропетровськ

до боржника комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід," смт. Кринички Криничанського району Дніпропетровської обл.

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року (суддя Владимиренко І.В.) зупинено провадження у справі про банкрутство комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" до повернення матеріалів справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до апеляційного господарського суду звернулась Саричева Н.В. (арбітражний керуючий) із апеляційною скаргою, в якій просить:

- поновити строк для звернення з даною апеляційною скаргою;

- звільнити від сплати судового збору;

- скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду.

Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

В силу частини 3 статті 94 ГПК України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

При зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року арбітражний керуючий просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тяжким майновим станом підприємства.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» від 21.02.2013 року №7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У пункті 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Щодо судового збору" №01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року зазначено, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, підставою для вчинення судом зазначених у наведених нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Відтак, у розумінні приписів зазначених вище норм закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Так, в підтвердження скрутного майнового становища підприємства боржника, арбітражним керуючим не надано жодних доказів, а лише наведені посилання на тяжкий фінансовий стан всієї країни, що на думку скаржника, унеможливлює сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги. При цьому арбітражним керуючим не надано жодних доказів в підтвердження відповідного становища підприємства боржника.

Відповідно частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки сума судового збору є незначною та враховуючи те, що скаржником не надано належних доказів майнового стану боржника, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір, колегія суддів вважає заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пункт 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

В матеріалах справи міститься ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 року, якою до участі в даній справі залучено прокуратуру Дніпропетровської області.

Положення статті 129 Конституції України та статті 22 ГПК України передбачають здійснення правосуддя у господарських судах на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги наведені в статті 94 ГПК України, згідно з її другою частиною до скарги, зокрема, додаються докази надіслання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 1 статті 95 ГПК України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

При зверненні із апеляційною скаргою від 11.06.2015 року вих.№01-21/7 арбітражним керуючим Саричевою Н.В. не надано доказів направлення її копії на адресу прокуратури Дніпропетровської області, що суперечить наведеним вище нормам законодавства.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені в статтях 4-2, 4-3 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Частиною 4 статті 97 ГПК України визначено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 86, 97 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання арбітражного керуючого Саричевої Н.В. про звільнення від сплати судового збору відхилити.

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Саричевої Н.В. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року у справі №34/5005/7847/2012 повернути без розгляду.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Ю.Б. Парусніков