ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року № 813/1995/15

зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача Бойко Н.І.,

представника відповідача Дейнеки І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Перемишлянського району Львівської області до Стрілківської сільської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора Перемишлянського району Львівської області до Стрілківської сільської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення №32 від 10.03.2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Стрілківської сільської ради".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при прийнятті відповідачем рішення, якою встановлено, що позачерговою сесією Стрілківської сільської ради прийнято рішення №32 від 10.03.2015 року, яким в порушення вимог ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» гр. ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Стрілківської сільської ради площею 0,2400 га.

Позивач зазначив, що забороняється передача земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, що є порушенням ст.39 Земельного кодексу України.

Відповідач подав заперечення на позов б/н б/д, в якому зазначив, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, оскільки у 2009 року Відділом регіонального розвитку, містобудування, архітектури та ЖКГ Перемишлянської РДА на замовлення Стрілківської сільської ради було розроблене «Містобудівне обґрунтування по місцю розташування кварталу індивідуальної житлової забудови садибного типу», яке в подальшому було затверджене на сесії Стрілківської сільської ради відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про планування і забудову територій».

Відтак вважає, що рішення Стрілківської сільської ради №32 від 10.03.2015 року відповідає чинному законодавству та є правомірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченні на позов б/н б/д.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Сесією Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області розглянуто заяву ОСОБА_3 від 10.03.2015 року №56 та прийнято рішення №32 від 10.03.2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Стрілківської сільської ради", площею 0,2400 га за рахунок земель запасу Стрілківської сільської ради, кадастровий номер - НОМЕР_1 в межах АДРЕСА_1.

При цьому, позивач зазначив, що забороняється передача земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, що є порушенням ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.39 Земельного кодексу України, а тому звернувся з адміністративним позовом до суду про скасування вказаного рішення.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Відповідно до ст.39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III (чинного на момент прийняття Стрілківською сільською радою рішення №11 від 23.01.2009 р.) для забезпечення дотримання вимог законодавства, а також регіональних та/або місцевих правил забудови, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації фізичним та юридичним особам за їх письмовим зверненням надаються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, інші вихідні дані на проектування об'єктів містобудування

У разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.

Містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта

Містобудівне обґрунтування повинно містити текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.

Вимоги до складу, змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

На підставі вище наведених положень Закону, Стрілківською сільською радою 23.01.2009 року було прийнято Рішення № 11 яким вирішено затвердити «Містобудівне обґрунтування по місцю розташування кварталу індивідуальної забудови садибного типу» (2-а черга) на 29 садибних ділянок площею 0,24 га кожна в с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області, яке було розроблене Відділом регіонального розвитку, містобудування, архітектури та ЖКГ Перемишлянської РДА на замовлення Стрілківської сільської ради.

В подальшому, на підставі вказаного рішення №11 від 23.01.2009 та заяви ОСОБА_3 від 10.03.2015 року №56 Стрілківська сільська рада прийняла Рішення №32 від 10.03.2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Стрілківської сільської ради", площею 0,2400 га за рахунок земель запасу Стрілківської сільської ради, кадастровий номер - НОМЕР_1 в межах АДРЕСА_1.

Прокурор Перемишлянського району п. Купецький В. звернувся до Стрілківської сільської ради з вимогою надати інформацію про те, чи затверджувався детальний план чи план зонування території сільської ради.

Листом від 08.04.2015 року №105 відповідач повідомив про те, що ні детальний план, ні план зонування території сільської ради не розроблявся та не затверджувався. Натомість, за межами населених пунктів був розроблений «Проект землеустрою щодо розмежування земель державної і комунальної власності на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області».

Щодо тверджень позивача проте, що при прийнятті рішення №32 від 10.03.2015 року відповідач порушив вимоги ч. 3 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 3038-VI, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Разом з тим, суд зауважує, що пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проекти забудови територій, розподілу територій, містобудівні обґрунтування з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок, будівельні паспорти, документи на введення об'єктів в експлуатацію та їх сертифікацію, розроблені та/або оформлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути затверджені та використані після набрання чинності цим Законом.

Положення затверджених відповідно до цього пункту проектів забудови територій, розподілу територій, містобудівних обґрунтувань з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки враховуються під час розроблення, внесення змін та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Тобто, містобудівні обґрунтування затвердженні до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повинні враховуватись і при розробці, оновленні містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі для розроблення детальних планів території чи зонування території.

Відповідно до п.6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дія частини третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 01 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани території.

Однак відсутність плану зонування чи детального плану території не може бути підставою для скасування рішення № 32 від 10.03.2015р., оскільки таке винесене відносно земельної ділянки на яку вже розроблено містобудівне обґрунтування і яке є чинним і може використовуватись після набрання чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема і ч.3 ст. 26 цього Закону.

Таким чином, відповідач правомірно використав «Містобудівне обґрунтування по місцю розташування кварталу індивідуальної забудови садибного типу» (2-а черга) на 29 садибних ділянок площею 0,24 га кожна в с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області, яке було розроблене Відділом регіонального розвитку, містобудування, архітектури та ЖКГ Перемишлянської РДА та затверджене Рішенням Стрілківської сільської ради № 11 від 23.01.2009р., оскільки таке є чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення № 32 від 10.03.2015р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Стрілківської сільської ради".

Відтак, посилання позивача на порушення Стрілківською сільською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, вимог ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є безпідставним.

Враховуючи наведене, Рішення Стрілківської сільської ради №32 від 10.03.2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Стрілківської сільської ради" є правомірним, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

З урахуванням положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.06.2015 року.

Cуддя Братичак У.В.