ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 876/1608/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Андрусяка В.П.

відповідача по справі: представника Меліниш С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000141504/0 від 13.08.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» в вересні 2012 року звернулося з позовом в суд до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000141504/0 від 13.08.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що у відповідності із вимогами статтей 44, 198 та 200 Податкового Кодексу України ТзОВ «Карпатнафтохім», на підставі первинних документів, що засвідчують факти виконання господарських зобов'язань позивача із його контрагентами, бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2012 року визначив в сумі 69 465 886,00 грн. і вказав його у рядку 23 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, яку подав Калуській ОДПІ у встановлені строки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в справі №2а-2741/12/0970 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в справі №2а-2741/12/0970 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції, Калуською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «Карпатнафтохім» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.07.20012 року № 1153/15-4/33129683.

В ході перевірки встановлено, що на порушення вимог пункту 200.6 статті 200 Податкового Кодексу України ТзОВ «Карпатнафтохім» занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, напрям відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах, за квітень 2012 року в розмірі 3 587 374,00 гривень.

На підставі висновків, наведених в акті перевірки, податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 13.08.2012 року № 0000141504/0, яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 587 374 гривень.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПК України).

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, які підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, жодна норма ПК України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, за винятком строку, який визначений у п.102.5 ст.102 ПК України.

За таких обставин, відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, є незаконною.

Поряд з викладеним, необхідно зазначити, що відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З наведеної норми ПК України вбачається, що вона застосовують тільки у разі коли податковий орган за результатами перевірки виявляє суму бюджетного відшкодування, яка не заявлялась, однак, в нашому випадку платник податків заявив суму бюджетного відшкодування в декларації за травень 2012 року, тобто до проведення перевірки, а тому у податкового органу не було підстав вважати, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, судове рішення не можна визнати законними та обґрунтованим, оскільки постановлено на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судом вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на наведене апеляційні вимоги є аргументованими, а тому такі необхідно задовольнити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в справі №2а-2741/12/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції №0000141504/0 від 13.08.2012 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

С.П. Нос