Справа №2-173/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 січня 2007 року                                       Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області в складі: головуючого судді Чабаненко В.О., при секретарі Шрейтер C.O.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Лубенської міської ради про визнання права власності на новостворене майно, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Лубенської міської ради про визнання права власності на новостворене майно.

В позові вказала, що 30.09.1975р. придбала 11/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських побудов, які розташовані АДРЕСА_1.

В ході проживання позивачка самочинно, без відповідного дозволу побудувала у 1987р.прибудову до частини будинка у вигляді коридору та кладової "а-2", сарай "К" з погрібом під ним, сарай "Л".

Спорів із сусідами землекористувачами, щодо порушення їхніх прав з приводу будівництва та використанням самочинно побудованого нерухомого майна не має.

Прохає суд, визнати право власності на самочинно збудовані у 1987р.: прибудову до частини будинка у вигляді коридору та кладової "а-2", сарай "К" з погрібом під ним, сарай "Л", які розташовані АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягає.

Відповідач - територіальна громада   в особі виконкому Лубенської міської ради в судовому засіданні   проти задоволення позовних вимог не заперечує, позов визнав.

Третя особа - КП "Лубенське МБТІ" представника в судове засідання не направило, надало суду листа, в якому прохають позовну заяву розглянути без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Встановлено, що 30.09.1975р. позивачка придбала 11/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських побудов, які розташовані АДРЕСА_1.

В ході проживання позивачка самочинно, без відповідного дозволу побудувала у 1987р.прибудову до частини будинка у вигляді коридору та кладової "а-2", сарай "К" з погрібом під ним, сарай "Л".

Сарай "Л" побудований без порушень будівельних норм, а при будівництві сараю "К" та прибудови до належної частини будинка "а-2" порушені норми до межі. При обстеженні самочинно збудованих вказаних будівель управління містобудування та архітектури та іншими відповідними службами міста заперечень проти встановлення права власності на вказані самочинно збудовані будівлі немає.

Спорів із сусідами землекористувачами, щодо порушення їхніх прав з приводу будівництва та використанням самочинно побудованого нерухомого майна не має.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Керуючись ст.376 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 130, 209,214,215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані будівлі, а саме: прибудову до частини будинку у вигляді коридору та кладової "а-2", сарай "К" з погрібом під ним, сарай "Л", які розташовані АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Лубенського міськрайонного суду В.О.Чабаненко