Справа №2-48/2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

З січня    2007 року                                                Лубенський міськрайонний суд

           Полтавської області в складі: головуючого судді Литвин М.М. при секретарі Олійник Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубнах цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЦЕЗ №4 (м. Лубни) Полтавської дирекції ВАТ "Укртелеком" про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 червня 2006 року звернувся з позовом до Лубенського міськрайонного суду до ЦЕЗ №4 (м. Лубни) Полтавської дирекції ВАТ "Укртелеком" про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.

У своєму позові ОСОБА_1 вказував, що під час проживання в с.Войниха Лубенського району йому було проведено індивідуальний квартирний телефон НОМЕР_1. Згодом він переїхав на хутір Куп'єваха і звернувся до відповідної служби ВАТ "Укртелеком" з проханням провести його номер на хутір Куп'єваху, на що йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю необхідного дроту та коштів.

Йому самому довелося купувати на базарі дріт вартістю 1500 гривень і самостійно проводити телефон НОМЕР_2, за проведення кабелю було сплачено окремо 100 гривень працівникам відповідача.

12 травня 2000 року без його згоди було змінено номер телефону на спарений (94-6-58) й підключено до нього абонента громадянку ОСОБА_2.

Про зміну його індивідуального номера на спарений йому повідомлено не було.

За вирішенням питання про безпідставну зміну номера телефону він звернувся до начальника ЦЕЗ №4 "Укртелеком" Соніна М.Г., на що він відповів, ніби-то на це є його (позивача) згода і власноруч ним написана заява. Він пояснив, що ніякої заяви не писав. Після відповідної перевірки абонента ОСОБА_2 було відключено.

9 лютого 2005 року до його телефону знову було підключено вже іншого спареного абонента ОСОБА_3 (НОМЕР_3). Підключення мотивують тим, що у нього (позивача) спарений номер. Але ж до цього він був індивідуальним.

Вважає, що відповідачем грубо і безпідставно суттєво порушено вимоги чинного законодавства України про зв'язок, оскільки встановлення телефонів за спареною схемою населенню у сільській місцевості прямо заборонено п.74 ч.3 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою KM України № 720 від 09 серпня 2005 року та п.27 ч.4 "Правил користування місцевим телефонним зв'язком", затверджених Постановою KM України № 385 від 22.04.1997 року.

В результаті вищезазначених неправомірних дій відповідача йому було завдано також значну моральну (немайнову) шкоду, оскільки дуже проблематично зателефонувати до родичів та знайомих. В телефонній трубці постійно відчутний шум, здається, що хтось прослуховує розмови, адже за Конституцією він має гарантоване право на таємницю телефонних розмов. Дуже часто телефон взагалі не працює. І ще частіше буває зайнятий. Він інвалід 1-ї групи і часто буває позбавлений можливості викликати лікаря чи звернутися за допомогою до інших служб. Разом з ним проживає його син з сім'єю, який має маленьку дитину і яким також може знадобитися телефон у будь-яку мить.

Вважає, що такими діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 5 000 гривень, які і прохав стягнути з відповідача на його користь.

Також прохав визнати незаконними дії відповідача щодо зміни форми підключення належного йому телефону з основного на спарений і зобов'язати відповідача здійснити зворотну зміну форми підключення належного йому телефону із спареного на основний.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні з мотивів, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача - Куць О.О. - проти задоволення позовних вимог заперечує, надала суду письмові заперечення, з яких вбачається, що згода ОСОБА_1 на зміну категорії його телефону з індивідуального на спарений було, що підтверджується його ж заявою від 12 травня 2003 року. Крім того, вважає, що позивач невірно розуміє вимоги чинного законодавства в галузі зв'язку, в т.ч. вимоги п.75 ч.3 чинних "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", яка не містить точної вказівки щодо місця розташування телефонізованого житла. Одночасно прохає відмовити і в стягненні моральної (немайнової) шкоди.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час є абонентом ЦЕЗ №4 (м. Лубни), і 20 квітня 2000 року ним було укладено письмовий Договір НОМЕР_3, згідно якого він став абонентом індивідуального телефону НОМЕР_3, що підтверджується як самим Договором, так і нарядом №207 від 25 квітня 2000 року, копії яких надано відповідачем.

Однак вже 16 травня 2000 року згідно наряду НОМЕР_5 у ОСОБА_1 працівниками відповідача здійснюється заміна номеру телефону ОСОБА_1 на НОМЕР_6. В наряді вказано, що заміна номеру здійснюється за згодою абонента, однак відповідна графа в наряді, яка передбачає підпис абонента, не заповнена.

Представник відповідача Куць О.О. в судовому засіданні пояснила, що письмової згоди в 2000 році ОСОБА_1 на зміну категорії телефону мабуть не давав, оскільки такої заяви у відповідача немає.

За ініціативою відповідача був допитаний свідок ОСОБА_5, який суду пояснив, що працює електромонтером ЦЕЗ №4, і ОСОБА_1 проживає в зоні його обслуговування. В 2000 році самі він здійснював установку телефону ОСОБА_1, який був індивідуальним, але через короткий проміжок часу згідно наряду ним було проведено телефонну лінію ОСОБА_1 вже на х. Куп'єваха, при цьому самим позивачем було придбано за його власні кошти провід блдизкто одного кілометра, а за кошти ЦЕЗ №4 було проведено лише близько 500 метрів такого проводу. Наполягає, що при зміні категорії телефону має бути письмова на це згода абонента, але сам він такої згоди ОСОБА_1 ніколи не бачив.

Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_6, електромонтер ЦЕЗ №4. Крім того, пояснив, що абонент ОСОБА_3 підключений до лінії, придбаної ОСОБА_1 за його власні кошти.

Представник відповідача Куць О.О. суду пояснила, що при зміні категорії телефону мають бути внесені зміни до письмового договору, однак з невідомих підстав договір з ОСОБА_1 не змінювався.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії відповідача - ЦЕЗ №4 -пов'язані зі зміною категорії телефону позивача з індивідуального на спарений та подальше підключення до придбаної позивачем за власні кошти телефонної лінії інших абонентів - без отримання на те письмової згоди абонента та без внесення письмових змін до чинного договору про надання послуг електрозв'язку - не відповідають вимогам закону.

Одночасно судом враховується, що згідно вимог ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що незаконними діями відповідача, які виразились в тривалому позбавленні позивача своєчасно та в повному обсязі користуватися послугами електрозв'язку, останньому спричинена моральна (немайнова) шкода, розмір якої суд визначає 2000 гривень.

При визначенні саме такого розміру суд враховує розмір позовних вимог, особу позивача, який був на момент виникнення спірних відносин і є в даний час інвалідом 1-ї групи, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_7, проживає в сільській місцевості, де ускладнена можливість своєчасного виклику медичних чи інших служб, згідно довідки МСЕК НОМЕР_8 потребує сторонньої допомоги, витрачав свої кошти на здійснення телефонізації свого ж житла, тривалість порушених прав позивача, майнових стан сторін, в т.ч. наявність у відповідача майна, банківських рахунків.

Крім того, суд враховує, що позивач тривалий час самостійно звертався до відповідача з проханнями вирішити спірне питання та відновити його права в позасудовому порядку, звертався до Лубенської міжрайонної прокуратури, що підтверджується відповідними документами і не заперечується сторонами, а також був змушений звертатись за кваліфікованою юридичною допомогою, при цьому змушений витрачати свій час та кошти для відновлення своїх законних прав та інтересів, порушених відповідачем.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 213-214 ЦПК України, на підставі ст.ст.1167 ЦК України, Закону України "Про захист прав споживачів", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними дії відповідача - Центру електрозв'язку №4 (м. Лубни) Полтавської дирекції ВАТ "Укртелеком" щодо зміни форми підключення належного ОСОБА_1 телефонуНОМЕР_6 з категорії основного на категорію спареного.

Зобов'язати відповідача - Центр електрозв'язку №4 (м. Лубни) Полтавської дирекції ВАГ "Укртелеком" - здійснити зворотну зміну форми підключення належного ОСОБА_1 телефону з категорії спареного на категорію основний.

Стягнути з відповідача - центру електрозв'язку №4 (м. Лубни) Полтавської дирекції ВАТ "Укртелеком" на користь позивача ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 2000 гривень, та 300 гривень в рахунок відшкодування витрат за надання юридичної допомоги.

Стягнути з Центру електрозв'язку №4 (м. Лубни) Полтавської дирекції ВАТ "Укртелеком" на користь держави 17 грн. судового збору і на користь держави в особі ТУ ДСА в Полтавській області 7,50 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий     М.М.Литвин