справа № 1 -П-3 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області у складі: головуючого судді Чабаненка В.О., при секретарі - Шрейтер C.O., з участю прокурора - Савицького І.В. потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні м. Лубни матеріали подання слідчого СВ Лубенського МРВ УМВС про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності ст.6 п.4 КПК України та ст. 1 п. 'б' Закону України ' Про амністію ' від 05.07.2001 року відносно :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, обвинуваченого в скоєні злочину , передбаченого ст.215 ч.2 КК України ( в редакції від1960 року ),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 24.02.2000року о 21 годині в стані алкогольного сп"яніння керуючи автомобілем "Форд-Скорпіо" ДНЗ НОМЕР_1 рухався з увімкненим дальнім світлом фар по автодорозі с. Михнівці - с. Олександрівка Лубенського району в напрямку с Олександрівка зі швидкістю 70км/год, завчасно виявивши попереду свого автомобіля рухаючогося по правому краю проїзної частини у попутньому напрямку пішохода ОСОБА_1, проявив неуважність, не прийняв своєчасних мір до екстреного гальмування свого автомобіля та допустив наїзд на даного пішохода, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому великогомілкової кістки в середній-нижній третині зі зміщенням відламків, відкритого перелому малогомілкової кістки зі зміщенням відламків лівої гомілки з наявністю рваної рани по передній поверхні лівої гомілки, вивиху правого плеча, ЧМТ, струсу головного мозку, саден лобу, лівої брови, лівої тім'яної ділянки по боковій поверхні живота та правого тазостегнового суглобу і по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент їх спричинення..
Згідно висновку судово - автотехнічної експертизи в даній дорожній обстановці в діях ОСОБА_2 вбачається порушення вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками цієї пригоди
Дані порушення ОСОБА_2 вимоги пунктів 12.3 ПДР України знаходяться у причинному зв'язку з виникненням подій даної ДТП і наступивши ми від неї наслідками.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 215 ч.2 КК України ( в редакції від 1960 року ), тобто порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом , що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_2 вину свою визнав частково та пояснив, що його водійський стаж складає з 1991р. і має відкриту категорію "Б". У 1998р. він придбав собі автомобіль "Форд Скорпіон", ДНЗ НОМЕР_1, який був технічно справний. У 2000р. він займав посаду ІНФОРМАЦІЯ_2. На час роботи за вказаною посадою він знімав будинок у м. Лубни та харчувався завжди у барі с. Михнівці. Так, 24.02.2000 року близько 18 години він знаходився в барі с. Михнівці, де вечеряв разом з працівницею бару ОСОБА_3. За час вечері спиртних напоїв не вживав. Далі близько 20 години він поїхав на вказаному автомобілі в м. Лубни і з ним поїхала ОСОБА_3 до своєї матері в м. Лубни. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Виїхавши за с Михнівці він рухався по автодорозі с. Михнівці - с. Олександрівка в бік с. Олександрівка з увімкненим дальнім світлом фар та швидкістю біля 70 км/год. Стан проїзної частини мав дві колії, вкатані від коліс транспорту шириною кожної близько по 0.5 м, між якими малося обледеніле покриття . Від кожної колії з права і зліва до краю проїзної частини малася відстань близько по 1 м. На узбіччі дороги лежав невеликим покровом сніг. Колії були вкатані до асфальту, які були сухими. Він рухався на вказаному автомобілі розташовуючись у цих коліях. Раптово у світлі фар на відстані близько 100 м. виявив рухаючогося справа по правому краю дороги пішохода, який йшов у попутньому напрямку. Оскільки пішохід йшов прямолінійно і між автомобілем та ним був інтервал він продовжував рух далі.. Наближаючись до пішохода його повело вліво і він почав гальмувати та вивертати рулем вліво, але правою передньою, частиною свого автомобіля допустив наїзд на цього пішохода. Повністю зупинивши свій автомобіль він вийшов з автомобіля до збитого пішохода якого впізнав, як ОСОБА_1, що був також у барі , коли він вечеряв і який вживав спиртні навої. Далі він з метою надання йому допомоги помістив ОСОБА_1 в автомобіль та повіз до млина, де викликав швидку медичну допомогу, яка приїхавши забрала його з тілесними ушкодженнями до лікарні. Він поїхав, за автомобілем швидкої медичної допомоги, щоб взнати стан потерпілого. Під час руху в с. Михнівці на заокругленні дороги він не впорався з керуванням автомобіля та допустив його виїзд за межі дороги, де перекинувся. Після цього він залишивши автомобіль пішов додому до ОСОБА_3, в якої випив 200 гр. горілки, щоб зняти стрес та обмерзання тіла Після цього до нього приїхали працівники міліції, яким він розповів обставини пригоди. Після цього, ним було відшкодовано шкоду потерпілому ОСОБА_1. Йому було відомо, що по даному факту було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Про те, що в подальшому була порушена кримінальна справа він не знав, бо йому ніхто не сповіщав. Про дану обставину він вже дізнався влітку 2006 року. Вину свою визнає частково, бо пішохід ОСОБА_10 повинен був йти назустріч транспорту.
Крім цього, вина ОСОБА_2 підтверджується показами потерпілих та свідків :
· потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 24.02.2000 року ввечері вів знаходився в барі с. Михнівці, де випив трохи горілки, після чого пішов додому. Йдучи за с. Михнівці він йшов по правому краю дороги в напрямку с. Олександрівка, де побачив позаду по світлу фар наближаючийся автомобіль. Так він йшов по самому краю дороги він продовжував рух , не змінюючи напрямку і раптово відчув удар в задню частину ніг. На деякий час він втратив відомість до якої прийшов вже в машині під керуванням водія ОСОБА_2, що також був того вечора у барі, який був з мешканкою села ОСОБА_3. Далі він знову втратив від болю свідомість, до якої прийшов вже в лікарні м. Лубен з отриманими тілесними ушкодженнями. Який точно був стан проїзної частини він не пам'ятає, але здається був сухий асфальт без снігового накату, льоду. В подальшому заподіяна шкода була йому відшкодована водієм ОСОБА_2 і тому претензій він до нього не має.
· свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що 24.02.2000 року ввечері вона разом з ОСОБА_2 приїхала на автомобілі «Форд» під керуванням останнього в бар с. Михнівці повечеряти. В барі вона пила шампанське, а ОСОБА_2 здається горілку. Повечерявши вони поїхали в с. Олександрівка, де виїхавши з с. Михнівці вона побачила у світлі фар пішохода, який заявився праворуч від неї, якого збив правою передньою частиною їх автомобіль. Зупинившись вони вийшли до збитого пішохода яким виявився ОСОБА_1, який був також того вечора у барі. Далі швидка допомога забрала потерпілого з тілесними ушкодженнями до лікарні, а вони з ОСОБА_2 поїхали за автомобілем «швидкої», де на повороті їх автомобіль перекинувся в кювет. Тілесних ушкоджень вона ніяких не отримала.
свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що 24.02.2000 близько 21 години вона сиділа у власному автомобілі, який стояв на виїзді з с. Михнівці і повз неї у напрямку с. Олександрівка проїхав легковий автомобіль, який трохи далі раптово зупинився і вона почула глухий удар. Нвблизившись до місця , де зупинився автомобіль, вона побачила., що стояв автомобіль "Форд" під керуванням водія ОСОБА_2, який на той час працював на Михнівському млині, з яким була ОСОБА_3, а на задньому сидінні був ОСОБА_1, який тримався за ліву ногу та просив допомоги. Вона зрозуміла, що автомобіль здійснив наїзд на пішохода та поїхала на млин та викликала швидку медичну допомогу, яка приїхавши забрала потерпілого до лікарні.
Крім того, вина ОСОБА_2 повністю підтверджується по справі доказами, а саме:
· протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього, яким зазначено обставини, місце скоєння наїзду автомобілем "Форд-Скорпіо" під керуванням водія ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_1
· протоколом огляду транспортного засобу, яким вказано технічні пошкодження автомобіля "Форд-Скорпіо" після даної пригоди.
· висновком судово-медичної експертизи №630 від 28.09.2006р., яким вказано тілесні ушкодження отримані пішоходом ОСОБА_1 в результаті наїзду автомобілем "Форд-Скорпіо" під керуванням ОСОБА_2, їх механізм, локалізацію, ступінь тяжкості та розташування пішохода під час наїзду на нього автомобілем.
· протоколом відтворення обставин та подій ДТП та схемою до нього, яким водієм ОСОБА_2 вказані обставини, механізм скоєння наїзду на пішохода ОСОБА_1
· висновком авто технічної експертизи №380 від 14.12.2006р., яким визначені порушення ПДР, допущені водієм автомобіля "Форд-Скорпіо" ОСОБА_2, що знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з наставши ми наслідками пригоди.
Встановлено , що обвинувачений ОСОБА_2 на момент скоєння злочину має неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_5, вчинив злочин з необережності, у справі є письмова згода ОСОБА_2 про застосування до нього амністії. .
Відповідно до ст.1 п . "б" Закону України "Про амністію" від 05.07.2001 року звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі особи , засуджені за злочини, що не є тяжкими, жінок і чоловіків, які мають неповнолітніх дітей або дітей інвалідів.
ОСОБА_2 на день набрання чинності Закону України " Про амністію " від 05.07.2001 року має неповнолітню дочку ОСОБА_5.
Прокурор ,потерпілий ОСОБА_1 не заперечують проти закриття справи стосовно ОСОБА_2 на підставі ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 05.07.2001 року , оскільки має на утриманні неповнолітню дитину.
ОСОБА_2 не заперечує проти застосування до нього Закону України " Про амністію " від 05.07.2001 року ,про що надав суду відповідну письмову заяву.
Вивчивши матеріали справи , враховуючи думку прокурора ,потерпілого які підтримують подання слідчого про закриття кримінальної справи , думку обвинуваченого ОСОБА_2, який просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію" , суд вважає , що справу необхідно закрити , звільнивши ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 05.07.2001 року,
ст.6 п. 4 КПК України ,
ПОСТАНОВИВ :
Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності заст.215 ч.2 КК України ( в редакції від 1960 року).
Провадження по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 за СТ.215 ч.2 КК України( в редакції від 1960 року ) закрити .
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її винесення .
Суддя Лубенського міськрайонного суду В.О. Чабаненко