Справа № 2-9-2007 p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. Христинівський районний суд Черкаської області
в складі головуючого судді Вітер Л.А.
при секретарі Бурбі Р.Ю.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Христинівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди.
Він вказує, що на підставі усного договору підряду він передав відповідачу для проведення ремонту автомобіль, а ОСОБА_3 прийняв зобов»язання за зимовий період провести ремонт та передати автомобіль, отримавши у березні 2006 року сплату за ремонтні роботи. Проте станом на березень 2006 року відповідач, отримавши 661 грн., ремонту автомобіля не провів та не повернув його власнику.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшив і прохав зобов'язати ОСОБА_3 передати йому автомобіль та запчастини, стягнути з відповідача 1700 грн. у відшкодування моральної шкоди та 551 грн. судових витрат.
Відповідач позов визнав частково і пояснив, що згоден передати автомобіль із запчастинами, але відшкодовувати моральну шкоду та судові витрати відмовляється, по скільки через несплату повної вартості ремонту він не зміг поремонтувати автомобіль, автомобіль позивача займав його гараж, через що не зміг ремонтувати інші автомобілі та заробити гроші. Крім того, він пояснив, що ОСОБА_2 з друзями зірвали з нього срібний ланцюжок з хрестиком, обручку, які до цього часу не повернуті, погрожував йому, наносив тілесні ушкодження.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення на підставі слідуючого.
Судом встановлено, що за договором підряду, укладеним в усній формі, позивач передав ОСОБА_3 для проведення ремонту належний йому на праві приватної власності автомобіль АЗЛК 2140, 1977 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію видано Уманським МРЕВ 07.06.2005 року, 08.10.2005 року, а ОСОБА_3 прийняв зобов'язання за зимовий період провести ремонт та передати автомобіль, отримавши від нього сплату за ремонтні роботи, у березні 2006 року. Фактично впродовж зимового періоду ОСОБА_3 систематично отримував від позивача в порядку передплати (авансу) відповідні суми, що не заперечує і сам відповідач та вказує, що ця сума складає 616 грн. (530+50+36), однак станом на березень 2006 року ремонту не провів і автомобіль до цього часу не повертає. Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_3 щоб той повернув автомобіль в такому стані, як він уже знаходиться, без подальшого ремонту. Позовна заява позивачем подана до суду 09.08.2006 року, в якій також вказує про повернення автомобіля без подальшого ремонту, але ОСОБА_3 продовжує утримувати автомобіль.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи вартість ремонтних робіт, проведених відповідачем складає 680,28 грн. Ці витрати були оплачені позивачем відповідачу, що сторони не заперечували. Тому вимагання додаткових сум до сплати безпідставні. Позивач не бажає щоб відповідач продовжував ремонт автомобіля, по скільки на його думку ремонт ОСОБА_3 проведено неякісно, що також стверджується висновком експертизи.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно до ст.ст.837, 839, 846, 853 ЦК України підрядник зобов'язаний був виконати якісно ремонт та в зазначені строки передати мені відремонтовану автомашину, чого не зробив. Тому автомобіль підлягає поверненню власнику - позивачу по справі, як і запчастини до нього. По скільки автомобіль та запчастини зняті з автомобіля добровільно не передані позивачу, то необхідно зобов'язати ОСОБА_3 це зробити.
ОСОБА_3 порушується право власності позивача, зміст якого викладений у ст.317 ЦК України. З-за його недобросовісного виконання (бездіяльності) договору підряду він позбавлений можливості користуватись транспортним засобом, вартість якого 2000 грн. Плануючи свою діяльність на 2006 рік він включав в розрахунки поїздки на власному автомобілі, перевезення на автомобілі членів сім»ї та вантажів.
Всього цього позивача позбавив ОСОБА_3, чим спричинив переживання та страждання, позивач змушений звертатись до суду, тратити свій час, щоб повернути свою власність - автомобіль. Тому суд вважає, що до відшкодування підлягає моральна шкода в розмірі 500 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вимоги розумності та справедливості, матеріальний стан відповідача.
Крім того, до відшкодування підлягають судові витрати в розмірі 551 грн., які складаються з 51 грн. оплати судового збору, 200 грн. оплати за послуги адвоката та 300 грн. витрат на проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 209, 212 ЦПК України та на підставі ст.11, 16, 317, 387, 837, 839, 846, 853, 23 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 легковий автомобіль АЗЛК 2140 з державними номерними знаками НОМЕР_1, 1977 року випуску, техпаспорт виданий Уманським МРЕВ 07.06.2005 року, вартістю 2000 грн., та зняті запасні частини до нього: капот, решітку радіатора, повітряний фільтр, подушку (прокладку) під праву пружину передньої підвіски, тяги рульової трапеції, кришку багажника, ліхтар задній лівий, амортизатор передній лівий, оббивку передніх дверей, задній буфер.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 551 грн. судових витрат.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неподання заяви про апеляційне оскарження у встановлений строк рішення набирає чинності.