Справа № 1-9/ 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 січня 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Куць В.А., за участю прокурора Сахно Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, невійськовозобов"язаного, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, не судимого за ст. 164 ч.І КК України,-
ВСТАНОВИВ :
Підсудний, проживаючи з 1976 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно рішення Рокитнянського районного суду Київської області № 2-105 від 16.02.2000 року підсудний зобов"язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімума доходів громадян з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.
Дане рішення суду не виконується в зв"язку з тим, що підсудний не працює і у нього виникла заборгованість.
Підсудний неодноразово попереджався про працевлаштування, але він не працевлаштувався, боргу не погасив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.11.2006 року в сумі 4457 грн.99 коп.
Підсудний визнав себе винним повністю у пред"явленому йому обвинуваченні.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, дослідженням даних, які характеризують особу винного, оскільки ці докази ніким не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Суд вважає доказаною винність підсудного у вчиненому злочині.
Суд кваліфікує дії підсудного за ст. 164 ч.І КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні міри покарання підсудному суд бере до уваги як пом"якшуючі обставини щире каяття, вчинення злочину вперше, позитивну характеристику підсудного.
Суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у виді обмеження волі.
Але враховуючи особу підсудного, щире каяття, вчинення злочину вперше, суд приходить до висновку про можливість виправлення його без відбування покарання і приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
Визнати винним ОСОБА_1 по ст.164 ч.І КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконачої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
На вирок суду може бути подана апеляція протяом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.