Справа №22-10566                              Головуючий у 1 інстанції- Шапран В.В.

Доповідач - Столбун В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2008 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого- Столбун В.І.

Суддів- Желепи О.В.,  Волошиної В.М.

при секретарі Денисенко С. С.  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 23 жовтня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 ,  3-ті особи: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва,  Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,  3-і особи: ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва ,  Орган опіки і піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими,  що втратили право користування жилим приміщенням.

Заслухавши доповідь судді Столбун В.І.,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія

ВСТАНОВИЛА:

 У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом,  в якому просив вселити його та малолітню дочку ОСОБА_4,  2005 року народження в квартиру АДРЕСА_1,  виділити йому з дочкою в користування ізольовану кімнату площею 13, 8 кв.м.  та лоджію площею 3, 1 кв.м в згаданій квартирі,  змінити договір найму та зобов»язати КП УЖГ Дніпровського району м. Києва укласти з ним окремий договір найму на кімнату площею 13.8 кв.м. ,  а місця загального користування залишити в спільному користуванні.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої вимоги і просив виділити йому з дочкою в користування кімнату площею 10.5 кв.м.  та укласти з ним договір найму на цю кімнату.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов про визнання ОСОБА_1 та його доньку такими,  що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2007 року основний позов задоволений частково. Вселено ОСОБА_1 та малолітню ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1. В іншій частині вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову також відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням,  представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,  в якій просить його змінити і задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі,  зокрема,  щодо встановлення порядку користування квартирою та зміни договору найму.

2

При цьому посилається на те,  що суд фактично не вирішив спір,  оскільки навіть при вселенні його в квартиру та з врахуванням конфліктних відносин з відповідачами він не матиме змоги користуватись житлом.  Також вважає,  що висновок суду про те,  що виділення йому кімнати площею 10.5 кв.м буде штучним погіршенням житлових умов і викличе необхідність постановки на квартирний облік є необгрунтованим,  оскільки умови проживання їх родини вже й так дають підстави для покращення житлових умов.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення,  колегія дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірною є квартира АДРЕСА_1,  жилою площею 42, 7 кв.м,  в якій зареєстровані шість осіб. Квартира складається з трьох кімнат площею 13, 8 кв.м. ,  18, 4 кв.м.  та 10, 5 кв.м.  Ізольованою є кімната площею 10, 5 кв.м,  а інші дві - прохідними.

Відповідно до  ст. 104 ЖК України,  член сім"ї наймача впраі вимагати укладення з ним окремого договору найму,  якщо жила площа,  що припадає на його долю може бути виділена у вигляді приміщення,  яке відповідає вимогам  ст.  63 цього Кодексу.

Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №2 від 12.04.1985 року зі змінами і доповненнями "Про деякі питання,  що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України" суд вправі задовольнити вимоги про поділ жилого приміщення,  якщо жилу площу,  що припадає на нього може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення.

На долю кожного члена сім"ї в даній квартирі припадає по 7, 11 кв.м. ,  тобто: 42, 7 : 6 = 7, 11кв.м.  Частка двох членів сім»ї становить 14, 22 кв.м.

Кімнати,  яка б відповідала таким розмірам в квартирі немає,  про що свідчить викопіровка із поверхового плану квартири.

В зв"язку з виділенням ОСОБА_1 та його доньці кімнати площею 10, 5 кв.м.  житлові права кожного з них будуть ущімлені на 2 кв.м.

Крім того,  відповідно до  ст. 63 ЖК не можуть бути самостійним предметом договору найму жилі приміщення,  які хоч і є ізольованими,  проте,  за розміром менше від встановленого для надання одній особі (13, 65 кв.м. )

Виходячи з наведеного,  колегія не приймає до уваги доводи скарги про порушення судом норм матеріального права.

Суд першої інстанції повно і об*єктивно з* ясував дійсні обставини справи,  перевірив доводи зібраними у справі доказами,  дав їм правильну правову оцінку.

За таких обставин колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись  ст.  303,  307,  308,  313,  315 ЦПК України,  колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 23 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.