АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа НОМЕР_12а-5-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія -ДіденкоТ.І.
Доповідач в апеляційній інстанції - Адаменко Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарова А.Ф.
Суддів Адаменко Л.В., По дорога В.М.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Княжекриницької сільської Ради та ОСОБА_2 про визнання рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та рішення Княжекриницької сільської ради НОМЕР_2 незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу,-
встановила:
5 червня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Княжекриницької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе АДРЕСА_1 від 8 травня 1990 року та рішення Княжекриницької сільської ради НОМЕР_2 незаконними. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18 травня 1989 року він з покійною дружиною ОСОБА_4 купили жилий будинок АДРЕСА_2 Восени 2005 року йому стало відомо, що куплене домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_3 - рідній сестрі його дружини. За його позовом рішенням Монастирищенського районного суду від 9 грудня 2005 року вищезгаданий договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними спорудами був визнаний недійсним, а за ним було визнано право власності на все домоволодіння, куплене у ОСОБА_5.
Так, як у попереднього власника домоволодіння у користуванні було 0,42 га землі, він 15 лютого 2006 року звернувся із заявою до Княжекриницької сільської ради про виділення йому у користування земельної ділянки у вказаному розмірі. Проте
рішенням зазначеної сільської ради НОМЕР_2 в задоволенні його заяви було відмовлено в зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе АДРЕСА_1 від 8 травня 1990 року була виділена ОСОБА_2 - сину сестри його дружини.
Позивач доводив, що фактично земля ОСОБА_2. не могла бути наділена так, як на той час він служив в лавах Радянської Армії та, що після проходження служби у армії він користувався спірною земельною ділянкою без будь-якого дозволу. Вказане ОСОБА_1. обґрунтовував і тим, що у рішенні загальних зборів колгоспників не зазначено, що земельна ділянка в розмірі 0,42 га виділена відповідачу за місцем знаходження належного йому (позивачу) домоволодіння.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував і тим, що відповідно до ст. 120 нині діючого Земельного кодексу України при переході права власності на домоволодіння переходить право на користування землею прилеглою до нього.
З вказаних підстав ОСОБА_1. просив визнати недійсними рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе АДРЕСА_1 про виділення землі в розмірі 0,42 га гр.-ну ОСОБА_2. та рішення сільської ради №НОМЕР_2 про відмову у виділенні йому у користування земельної ділянки, прилеглої до належного йому домоволодіння незаконними. Позивач також просив зобов'язати Княжекриницьку сільську ради наділити йому «у власність та користування присадибну ділянку по АДРЕСА_2 в розмірі 0,42 га за мінусом землі, « яка знаходиться під будівлями ОСОБА_2.
13 жовтня 2006 року позивачем подана заява про уточнення заявлених ним позовних вимог в якій він просив визнати дії Княжекриницької сільської ради в зв'язку з не розглядом його заяви про виділення йому земельної ділянки за вищевказаною адресою в розмірі 0,42 га бездіяльністю та просив зобов'язати її негайно розглянути його заяву. Від позову до ОСОБА_3 щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_1. відмовився.
Ухвалою Монастирищенського районного суду від 17 жовтня 2006 року провадження по справі в частині пред'явленого позову ОСОБА_1. до ОСОБА_3. закрито в зв'язку з відмовою від нього.
Постановою Монастирищенського районного суду від 26 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково. Княжекриницьку сільську раду зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1. щодо присадибної ділянки в розмірі 0,42 га, якою користувався попередній власник домоволодіння АДРЕСА_2 відповідно до вимог діючого законодавства.
Відмовлено позивачу у задоволенні позову про визнання рішення НОМЕР_1 загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе АДРЕСА_1 від 8 травня 1990 року та рішення Княжекриницької сільської ради НОМЕР_2 незаконними та про зобов'язання сільської ради наділити землю позивачу, а також у визнанні дій Княжекриницької сільської ради в зв'язку з нерозглядом заяви бездіяльністю.
Постановою суду позивачу рекомендовано визначитись із його вимогами щодо земельної ділянки та звернутись з ними до сільської ради.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалену постанову суду від 26 жовтня 2006 року скасувати, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом порушені вимоги ст. 120 ЗК України, ст.212 ЦПК України, ст.ст.292, 296 УПК України.
Апелянт просив постановити нову постанову про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова палата приходить до висновку про те, що апеляційна скарга
ОСОБА_1. підлягає до часткового задоволення в частині скасування ухваленої судом постанови із слідуючих підстав.
Ухвалена постанова по даній справі не відповідає вимогам ст. 159 КАС України про законність і обґрунтованість судового рішення, тобто такого рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі всебічно і повно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Приймаючи постанову про зобов'язання Княжекриницької сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1. щодо земельної ділянки в розмірі 0,42 га суд першої інстанції не врахував фактично ним встановлене те, що позивачу по справі було відмовлено у виділенні землі у вказаному розмірі в зв'язку з тим, що мається ніким не скасоване рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе АДРЕСА_1 про виділення вказаної (спірної нині) земельної ділянки ОСОБА_2. На вказану обставину позивач посилається і в поданій ним позовній заяві.
Крім цього, зобов'язуючи сільську раду розглянути вищевказану заяву, суд першої інстанції не врахував, що ним по цій же справі відмовлено ОСОБА_1. в задоволенні його позову про визнання незаконним рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім..Фрунзе НОМЕР_1.
Суд першої інстанції помилково посилався на нерозгляд заяви ОСОБА_1., відправленої ним на адресу Княжекриницької сільської ради 17-го жовтня 2006 року (постанова суду ухвалена 26 жовтня 2006 року), вважаючи необхідним зобов'язати постановою суду розглянути її, так, як відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян» на час прийняття постанови суду у сільської ради не минув місячний термін розгляду звернення громадянина від дня його надходження.
Необхідно також вказати, що при прийнятті постанови по даній адміністративній справі судом допущені порушення вимог ст.ст. 161-163 КАС України так, як в ній і, зокрема, в резолютивній частині суд зобов'язаний зазначити його (суду) висновки про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково, висновки суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження. Прийняття постанови у вигляді рекомендацій стороні законом не передбачено.
Крім зазначеного, розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 суд фактично впевнився в тому, що пред'явленим позовом, про що, як вбачається із матеріалів справи неодноразово позивач та його представник звертали увагу суду, ОСОБА_1. доводив суду своє право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, яка була у користуванні попереднього власника будинковолодіння ОСОБА_5., пов'язуючи це право з переходом до нього (до позивача) права власності на вказане будинковолодіння за рішенням Монастирищенського районного суду від 9 грудня 2005 року. Таким чином по даній справі мав місце спір про право на користування конкретною земельною ділянкою, пов'язаний позивачем з його правом на жилий будинок з надвірними спорудами, який повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства. Вказане передбачене п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року. З такою позицією в засіданні суду апеляційної інстанції погодились сторони по справі.
Відповідно до ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин відповідно до вимог ст.203 КАС України постанова суду скасовується в апеляційному порядку, а провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 157,195,198,203,205, 206 КАС України, судова палата,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду від 26 жовтня 2006 року скасувати, провадження по даній справі закрити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили, набирає законної сили з моменту проголошення.