488/3358/14-к 01.04.2015

Провадження № 11-кп/784/287/15 Доповідач апеляційної інстанції: Чернявський А.С.

Категорія: ч.2 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

1 квітня 2015 року суддя-доповідач апеляційного суду Миколаївської області Чернявський А.С., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області Сказка І.Р. на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2015 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання - 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.02.2015 року, призначено остаточне покарання - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2, від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, покладено обов'язки, передбачені п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів за ч.2 ст.185 КК України за оскаржуваним вироком та за ч.2 ст.185 КК України за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.02.2015 року шляхом часткового складання покарань остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Вивчивши дану апеляційну скаргу, вважаю, що її слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст.396 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Зі змісту мотивувальної частини апеляційної скарги прокурора вбачається, що він не погоджується з принципом призначення остаточного покарання обвинуваченому саме шляхом поглинення, посилаючись на ст. 70 КК України, вважає, що суд першої інстанції, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_2, мав застосувати принцип часткового складання покарань.

В той же час, в резолютивній частині своєї апеляційної скарги, прокурор просить, не вказавши норми закону, призначити остаточне покарання обвинуваченому у вигляді 3-х років позбавлення волі, що фактично є не частковим, а повним складанням покарань за ч.2 ст.185 КК України за оскаржуваним вироком та за ч.2 ст.185 КК України за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.02.2015 року.

Крім того, апелянт стверджує, що обвинуваченому за оскаржуваним вироком призначено м'яке покарання, а просить скасувати звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Викладене свідчить про невідповідність вимог, викладених в резолютивній частині апеляційної скарги прокурора, доводам мотивувальної частини апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 КПК України, постановлює ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, з урахуванням наведених положень КПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху та надання прокурору строку для виконання вимог ст.396 КПК України.

Керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, суддя - доповідач,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області Сказка І.Р. залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали, терміном до 13 квітня 2015 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області А.С. Чернявський