ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 13/305-07

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції у справі № 13/305-07 господарського суду Сумської області за позовом Дочірньої компанії "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" про стягнення 5896187,22 грн.,

за участю представників:

ВДВС: не з'явився,

Стягувач: не з'явився,

Боржник: Жулавський С.А., дов. № 27/24.06.14 від 24.06.2014 року.

В с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.01.2009 року у справі № 13/305-07, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року та Вищого господарського суду України від 16.06.2015 року, було задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз-України" (далі - ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", Стягувач), а саме - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго", Боржник) на користь ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 5870656,09 грн. боргу, 25413,13 грн. витрат по сплаті держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання вказаного судового рішення від 20.01.2009 року у справі № 13/305-07, господарським судом Сумської області 30.03.2009 року було видано відповідний наказ № 13/305-07, який надійшов для його виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі - ВДВС).

Разом з цим, 06.11.2014 року ТОВ "Сумитеплоенерго" подало до господарського суду Сумської області, в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаргу на дії ВДВС, в якій просило: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця по поновленню виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Сумитеплоенерго", та скасувати постанови старшого державного виконавця від 15.10.2014 року про поновлення виконавчого провадження (ВП № 12358688) і від 16.10.2014 року про арешт коштів боржника (ВП 12358688), а також зобов'язати ВДВС зняти арешт із грошових коштів, накладений постановою від 16.10.2014 року (ВП №12358688).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.01.2015 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року, у задоволенні скарги ТОВ "Сумитеплоенерго" на дії ВДВС, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Боржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції, норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 6, 8 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ "Про виконавче провадження"), просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити у повному обсязі його скаргу на дії ВДВС.

У своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, ВДВС, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Боржника, викладених у касаційній скарзі, просить залишити таку скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін.

Заслухавши пояснення представника ТОВ "Сумитеплоенерго", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як зазначалось вище, на виконання рішення господарського суду Сумської області від 20.01.2009 року у справі № 13/305-07 про стягнення з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 5870656,09 грн. боргу, 25413,13 грн. витрат по сплаті держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вказаним місцевим господарським судом 30.03.2009 року було видано відповідний наказ № 13/305-07, який надійшов до ВДВС Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.

Після неодноразової відмови у наданні відстрочки у виконанні судового рішення від 20.01.2009 року ухвалами господарського суду Сумської області від 19.09.2011 року, 26.04.2012 року, 06.12.2012 року, 29.05.2013 року, 07.10.2013 року і 19.06.2014 року, постановою ВДВС від 15.10.2014 року було поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 13/305-07 від 30.03.2009 року, а постановою цього ж органу виконавчої служби від 16.10.2014 року було накладено арешт на кошти Боржника, які містяться на його розрахункових рахунках у банках.

Звертаючись до господарського суду зі скаргою на дії ВДВС, в порядку ст. 1212 ГПК України, Боржник посилався на те, що державний виконавець у постанові про поновлення виконавчого провадження та у постанові про арешт його коштів неправильно зазначив у якості Стягувача ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", яке на той час було ліквідовано, а також невірно зазначив розмір основного боргу, який підлягає стягненню, а саме - 5870656,09 грн. основного боргу, замість 3409175,15 грн., з урахуванням сплати 500000,00 грн. за платіжним дорученням № 33 від 29.04.2010 року і 1967002,27 грн. за заліком взаємних грошових вимог згідно договору №14/11-1522 про припинення зобов'язань від 22.09.2011 року.

У зв'язку з цим, згідно положень ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 6 та ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.

При чому, відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Частиною 3 цієї ж статті Закону встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Також, частинами 4-5 ст. 57 Закону встановлено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Крім того, статтею 8 Закону встановлено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

При цьому, частиною 3 ст. 83 Закону передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши, що при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження та арешт коштів Боржника, старший державний виконавець ВДВС допустив технічні помилки щодо правильної назви Стягувача, а саме - ДП "Газ-тепло", замість ДП "Газ України", можливість виправлення яких державним виконавцем, з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження, передбачена ст. 83 ЗУ "Про виконавче провадження", тоді як вказана у постанові ВДВС від 16.10.2014 року про арешт коштів Боржника сума залишку боргу зазначена у розмірі 3409175,15 грн., дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ "Сумитеплоенерго" на дії ВДВС.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції у справі №13/305-07 - без змін.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.