28.01.2013 Справа № 0517/6938/2012
№ провадження: 2/0517/1974/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2013 року Єнакіївській міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Букреєвої І.А.
при секретарі Димченко В.В.
за участю адвокатів ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ( третя особа - ПАТ «АСК « ІНГО Україна» ) про відшкодування шкоди, завданої ДТП , -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої ДТП. У обґрунтування позову зазначили, що 9 жовтня 2009 року приблизно о 13 годині 20 хвилин, водія ОСОБА_5 управляючи за дорученням автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Знаменка- Луганськ- Ізварино, порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого не впорався з управлінням автомобіля і припустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем, що рухався в зустрічному напрямі, «DAEWOO FSO LANOS TF 69 Y» р/н. АН 6631 СВ під управлінням водія ОСОБА_6М, внаслідок чого ОСОБА_7, пасажирові автомобіля під управлінням ОСОБА_6, були заподіяні тілесні ушкодження та стрес.
Крім того, в результаті ДТП автомобілю під управлінням ОСОБА_6 який належить на праві власності ОСОБА_8 були заподіяні значні механічні ушкодження.
Просять відшкодувати завдану шкоду , стягнув з відповідача на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. та на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди , завданої пошкодженням автомобіля –7921,61 гривен та моральної шкоди . завданої діями відповідача –5000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позо ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не визнав. Вважає , що вина ОСОБА_5 не встановлена ні вироком суду , а ні постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності , а тому підстав для стягнення з нього на користь позивачів відшкодування шкоди, завданої ДТП не має.
Третя особа –ПАТ «АСК «ІНГО Україна»була допитана у порядку окремого доручення . Представник суду пояснив , що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_10 застрахована у АСК "ІНГО Україна" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/749401. АСК «ІНГО Україна»на умовах, визначених Законом, виходячи із документів, які були надані відповідачами до АСК «ІНГО Україна»нарахувала та сплатила страхове відшкодування у сумі 24 990,00 грн.
Відповідно до ст.22 Закону страховик відшкодовує шкоду, відповідно до ліміту, встановленого ст.9 Закону. Так , ст.9 Закону встановлено ліміт відповідальності страховика, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб у розмірі 25 500,00 гривень. При цьому відповідно до ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи. Франшиза, передбачена договором страхування, складає 510,00 грн. страхове відшкодування позивачу ОСОБА_6 було сплачено у розмірі 24 990,00 грн., тобто , зменшене на розмір франшизи.
Суд, вислухав сторони, дослідив матеріали справи , прийшов до наступного висновку.
З матеріалів справи встановлено , ДТП , що сталася за участю водіїв ОСОБА_5ю. та ОСОБА_9 була предметом розслідування у порядку кримінального провадження. У відповідності до матеріалів розслідування , слідчим СВ Єнакіївського Го УМВС України було встановлено , що 9 жовтня 2009 року приблизно о 13 годині 20 хвилин, водія ОСОБА_5 управляючи за дорученням автомобілем «СНЕVEROLET АVЕО SF 69 Y »р/н. АН 0393 ВМ, рухаючись по автодорозі Знаменка- Луганськ- Ізварино, порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, де сказано, що: «При виборі у встановлених межах безпечної, швидкості руху, водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно управляти їм», не взяв до уваги дорожню обстановку і не переконався у безпеці рухи керованого ним транспорту, при цьому маючи в розпорядженні технічну можливість запобігти зіткненню транспортного засобу шляхом виконання вимога п.12.1 Правил дорожнього руху, застосував прийоми управління транспортним засобом, неадекватні дорожнім умовам на момент події, внаслідок чого в районі 499 км+350 м вищезгаданої дороги, де дорога має небезпечний поворот направо, не впорався з управлінням автомобіля і припустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем, що рухався в зустрічному напрямі, «DAEWOO FSO LANOS TF 69 Y» р/н. АН 6631 СВ під управлінням водія ОСОБА_6Н, внаслідок чого ОСОБА_7, пасажирові автомобіля під управлінням ОСОБА_6Н, були заподіяні тілесні ушкодження у виді: забиття м'яких тканин лобової області, струс головного мозку, синці передньої черевної стінки, грудної клітки справа, правій паховій області, реакція на стрес з астенотревожним сіндромом, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як що викликають тривалий розлад здоров'я. В даній дорожно- транспортній ситуації дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху і знаходилися в причинному зв'язку з настанням події.
По цьому факту СВ Єнакіївського ГО УМВС України в Донецькій області було порушено кримінальну справу по ст.286 ч.1 КК України.
Проте, у зв'язку з тим, що згідно висновку комісійної судово- медичної експертизи, тілесні ушкодження, що одержала ОСОБА_4 в результаті ДТП, були перекваліфіковані на легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, постановою від 15 серпня 2011 року кримінальна справа №36-50815 відносно ОСОБА_5 була закрита. ( а.с.3-5)
Як вбачається з наведеної постанови про закриття кримінальної справи від 15.08.2011 р. кримінальну справу стосовне ОСОБА_5 закрито на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в моїх діях складу злочину , який передбачає наявність середньої тяжкості тілесних ушкоджень. У подальшому ОСОБА_5 не притягувався до адміністративної відповідальності, але в матеріалах кримінальної справи , яка була витребувана та оглянута судом у судовому засіданні є висновок судової авто технічної експертизи за № 6264 від 03 грудня 2009 року у відповідності до висновків якої : «В умовах цієї події, належні дії водія автомобіля Lanos ОСОБА_9М, необхідно розглядати в контексті вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаних вимог, йому з виникнення небезпеки для руху, слід було негайно вжити заходи до зниження швидкості керованого транспортного засобу аж до зупинки.
У даному випадку ДТП, нормативні дії водія ОСОБА_5, регламентовані вимогами п.12.1 Правил дорожнього рух України . У контексті вимог цього пункту ПДР, водієві ОСОБА_5 потрібне було формувати швидкісний режим, який дозволив би йому постійно мати можливість контролювати напрям і траєкторію руху автомобіля, в обраної смуги руху, не допускаючи втрати його курсової стійкості.
В умовах цієї події, водій ОСОБА_6 не мав в розпорядженні технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем Сhevrolet-Aveo шляхом виконання вимог п. 12.3 дорожнього руху України.
В умовах цієї події, при заданих слідством початкових водій ОСОБА_5 при виконанні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України гарантовано мав в розпорядженні технічну можливість запобігти події.
У цій дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_6 невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б знаходилися у причинному зв'язку з настанням події ї, не убачається.
В умовах цієї події, дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України.
В даному випадку, невідповідність вимогам п. 12.1 створювали необхідні та достатні умови для настання події і полягали з ним в зв'язку. ( а.с. )
Судом оглянуті схема ДТП та долучена до неї фототаблиця, на якої зафіксовані транспортні засоби після ДТП, що є в матеріалах кримінальної справи .
За таких обставин , суд вважає , що у суда є достатньо підстав для встановлення противоправної дії заподіювача шкоди ОСОБА_5 та для встановлення наявністі причинного зв'язку між протиправною дією та заподіяною ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шкодою.
Виходячи з положень ст. 1188 ЦК України, особливістю правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) противоправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.
Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або тримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_5 мав поліс ВС/0749401 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЗАТ АСК «ІНГ УКРАЇНА»тобто є особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно преамбули до Закону:«ОСОБА_11 регулює відносини у сфер обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі- обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України»
Ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлює, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Порядок та умови виплат страхових відшкодувань регламентуються ст.22-38 цього Закону. Згідно до вимог ст.1194 ЦК України відповідач може нести тільки субсидіарну відповідальність.
Відповідно до висновку №1/09/11/09 експертного автотоварознавчого дослідження від 9 листопада 2009 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки ДЭУ , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3, тобто вартість заподіяного матеріального збитку склала 31411,61 гривен.
Автомобіль відповідача був застрахований у Донецькій філії ЗАТ АСК «ІНГО Україна»поліс цивільно-правової відповідальності №ВС/749401 і його страхова компанія частково, в сумі 24990 гривен, сплатила заподіяний збиток.
З матеріалів справи, а саме, письмових пояснень ПАТ «ІНГО Україна »встановлено, що згідно договору страхування при настанні страхового випадку страхова компанія здійснює виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у сумі нанесених збитків, що підтверджуються необхідними документами, за винятком франшизи в розмірі 510 грн., але не більше страхової суми, встановленої договором - 25 500 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996 року № 85/96-ВР франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, а тому вона завжди є тією часткою, що є недостатньою для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди.
Сума матеріального збитку, що залишилася не відшкодованою у розмірі 6421,61 гривен та розмір франшизи 510 гривен . Крім того, позивач поніс витрати- 1000 гривен за експертну оцінку автомобіля/ квитанція серії 12АААБ від 13 листопада 2009 р. / ( а.с.9 ) . Всього сума заподіяної, але не відшкодованої матеріальної шкоди склала 7921,61 гривен.
В результаті ДТП з вини відповідача ОСОБА_8 спричинені моральні переживання, був порушений його звичний життєвий устрій, він придбав зайві клопоти та мав витрачати час на захист своїх прав . Відчував неприємності від управління практично новим автомобілем, який втратив товарний вигляд .
З приводу заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 з 10 листопада 2009 знаходилася на лікарняному, а з 14 листопада 2009 року по 4 листопада 2009 рік знаходилася на лікуванні в неврологічному відділенні КЛПУ «Міська лікарня №1 м. Єнакієве». Внаслідок дорожно-транспортного1 події, ОСОБА_4 заподіяні, як фізичні, так і моральні страждання, вона була вимушена змінити звичний життєвий устрій. Окрім травми відчула глибокий стрес, в зв'язку з чим була вимушена звертатися до лікаря - невропатолога. Усе вищевикладене дає підстави вважати, що спричиненням травми ОСОБА_4 вчинена моральна шкода . Відповідно до ст. 1168 ГК України, моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача на її користь.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування на користь позивача моральної шкоди, з врахуванням вимог ст.22-23 Закону України від 01.07.2004, № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд прийшов до висновку , що відповідальність за заподіяння моральної шкоди несе страховик, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобілю.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року в редакції постанови № 5 від 25 травня 2001 року «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану...»
Визначаючі розмір заподіяної моральної шкоди, з урахуванням встановленого ліміту відповідальності страхової компанії та врахуванням характеру правопорушення, скоєного відповідачем , глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого , ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням розумності та справедливості , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., на користь ОСОБА_4 –3000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 57, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою –7 921 грн.61 коп. , у відшкодування моральної шкоди –1000 грн. В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди , завданої дорожньо-транспортною пригодою –3 000 грн. В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: