05.12.2012

                               Справа № 2-1290/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2012 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді           Шабрацького Г.О.

при секретарі:                     Гнідіній М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Кам’янобрідського районного суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання факту належності домоволодіння, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, про визнання договору купівлі продажу дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказавши, що рішенням Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року визнано право власності за ОСОБА_7 на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18, однак зареєструвати право власності в МКП «БТІ»на вказане домоволодіння ОСОБА_7 не встиг, оскільки 17.06.2005 року помер. Після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_2, як така що мешкала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини відкритої після сперті ОСОБА_7 не звертались. Оскільки ОСОБА_2 фактично прияла спадщину вона розпорядилась домоволодінням, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18, продавши його ОСОБА_6 Рішенням третейського суду від 12.10.2006 року вказаний договір купівлі- продажу будинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 визнаний дійсним та визнано право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18 за ОСОБА_6 Оскільки до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська за видачею виконавчого листа ніхто не звертався то право власності за ОСОБА_6 не зареєстровано в МКП «БТІ». 17.092012р. між позивачем та ОСОБА_6 досягнення домовленості про істотні умови щодо купівлі продажу домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18, на підставі чого позивачем передано ОСОБА_6 12000грн. за спірне домоволодіння, а останньою передано позивачу ключі від будинку та рішення третейського суду в якості правовстановлюючого документу. ОСОБА_6 ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі –продажу спірного домоволодіння, у зв’язку з чим ОСОБА_9 не може реалізувати право власності на будинок, тому просить суд встановити викладені в позові факти та визнати за ним право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали суду заяви про визнання позовних вимог та про розгляд справи за їх відсутність.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Як вбачається з ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено в ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку /квартири/ або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, рішенням Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року визнано право власності за ОСОБА_7 на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18 (а.с.8).

17.06.2005 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.12).

ОСОБА_2, відповідно 1268 ЦК України, фактично прийняла спадщину, оскільки протягом тривалого часу, в тому числі й на час смерті чоловіка ОСОБА_7 мешкала разом із ним за адресою. м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18, заяв про відмову від спадщини позивачка не подавала, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 14.01.1988 року та довідкою голови квартального комітету (а.с.33).

Суд не може не погодитись з рішення третейського суду від 12.10.2006 року, яким визнано за ОСОБА_6,Ю. право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18 (а.с. 13-15).

          Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із розписки від 17.09.2012р. ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_1 12000грн., за проданий житловий будинок за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18. (а.с.34).

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні встановлено, що між сторонами досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов, відбулося часткове виконання договору, позивач фактично вступив в користування майном за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18, але ОСОБА_6 ухиляються від нотаріального посвідчення договору, суд вважає за необхідне визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18.

          Керуючись ст.ст. 220, 328, 334, 638, 655, 656, 657,1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 10,11,60, 130, 174, 208-209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИPIШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18, укладений 17.09.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння за адресою: м. Луганськ, пров. Красногвардейський, 18.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                           Г.О. Шабрацький