Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2897/2008 Головуючий у 1 -й інстанції - Демченко Е..Л.
Категорія -30/34 Доповідач - Петренко І.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С. Ф., Осіян О.М. .,
при секретарі - Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2007 року про визнання та повернення її заяви про перегляд заочного рішення Дніпропетровського райсуду Дніпропетровської області від 14 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2004 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, яку у серпні 2004 року та у листопаді 2006 року уточнили та просили постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на їх користь 5707 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди , 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували на те, що 7 квітня 2004 року приблизно приблизно о 21 годині ОСОБА_3. зайшовши в квартиру побачила, що стеля та стіни залиті водою. Вона піднялась поверхом вище , до дверей квартири відповідачки та, подзвонила в дзвінок, однак , двері квартири ніхто не відчинив. 8 квітня 2004 року ОСОБА_3. запросила представників дослідного господарства „Дніпро", які склали акт огляду квартири, яким було підтверджено залиття квартири та причиною залиття квартири зазначена вина відповідачки . Згідно калькуляції вартість робіт та матеріалів на ремонт квартири складає 1987, 74 грн., а у відповідності до кошторису , складеного ТОВ фірма „Метроном" матеріальна шкода складає 5707 грн. Відповідачка в добровільному порядку відмовляється сплатити матеріальну шкоду.
Крім цього, діями відповідачки їм спричинено і моральну шкоду, а саме порушені звичні умови життя, позивачі змушені були слідкувати за тим щоб вода не попала на меблі, витирати її , спізнюватися на роботу в зв'язку з викликом сантехника. Окрім того , в квартирі з"явився запах цвілі, порушено естетичний вигляд квартири .
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2004 року було скасовано ухвалою колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2005 року.
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2. , ОСОБА_3. задоволено частково.
24 жовтня 2007 року відповідачка звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі від 14 березня 2007 року.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2007 року заява ОСОБА_1. залишена без руху і надано час до 9 грудня 2007 року для усунення недоліків заяви.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2007 року заяву ОСОБА_1. про перегляд заочного рішення суду цього ж суду від 14 березня 2007 року визнано неподаною та повернено.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу суду скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Вислухавши учасників процесу, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати за наступними підставами.
У відповідності до положень ч. 7 ст. 229 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 ЦПК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали , суддя виходив із того , що вона не відповідає вимогам ст. . 119 ЦПК України , а саме в заяві не зазначені посилання на докази , якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивачів. Однак, з таким висновком погодитись не можна.
Так, суддя згідно до положень ст. 121 ЦПК України ( 2004 року) , встановивши , що заяву подано без додержання вимог , зокрема викладених у ст. ст. 119 та 120 цього кодексу , постановляє ухвалу , в якій зазначаються підставами залишення заяви без руху , про що повідомляє заінтересовану сторону і надає йому строк для усунення недоліків.
Однак , вимоги судді викладені в ухвалі від 9 листопада 2007 року суперечать вимогам вище вказаних статей та не можуть буди підставою для залишення заяви без руху , а потім для повернення цієї заяви , оскільки заява не може бути повернута позивачу по мотивам не наданням доказів , на що було вказано у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ по першій інстанції" від 21 грудня 1990 року з наступними доповненнями та змінами. Дані вимоги були суддею порушені, тому ухвала від 19 грудня 2007 року не може залишатися у законній силі та підлягає скасуванню.
Керуючись CT..CT. 303, 307, 313, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2007 року скасувати.
Справу направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2007 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .