Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 0552/5807/2012
Провадження № 2/270/140/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Попшой М.О.
при секретарі Славінській Л.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5 кленка В.Г.
представника відповідача ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 «Українська Акціонерна Страхова Компанія АСКА» «Про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 матеріального збитку в розмірі 3682,48грн. і моральної шкоди в розмірі 50000 грн., які спричинені їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. /а.с. 1-2/.
В подальшому позивач змінювала свої вимоги і в остаточної редакції склала їх в такому змісті, що просила стягнути з ПАТ «СК «АСКА» матеріальну шкоду, заподіяну каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я в розмірі 10583,16грн. і моральну шкоду в 5% розмірі 5 000 грн., а з водія ОСОБА_4 95% моральної шкоди в розмірі 45000 грн. /а.с. 77-82/
Свої вимоги вона мотивувала тим, що 04 січня 2012 року близько о 06 год.30хв. автомобіль «Део» під керуванням водія ОСОБА_4, рухаючись по вул. Леніна в м. Макіївки зі сторони центра міста в напрямку «Черьомушек», де у районі зупинки Вічний вогонь, здійснив наїзд на неї наїзд, як на пішохода, в результаті чого вона зазнала тілесних ушкоджень. Після наїзду вона каретою швидкої допомоги була доставлена в клінічну рудничну міську лікарню м. Макіївки. під час обстеження та лікування їй було встановлено діагноз: гострі переломи кісток. Закриті переломи, струс головного мозку, травматичний шок. На стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні вона перебувала з 04.01.2012 по 06.04.2012р. При лікуванні нею були використані медичні препарати та послуги на загальну суму 7613,16грн., які вона придбала в спеціалізованій торговельній мережі та медичних закладах. На її лікування майже кожного дня витрачаються великі суми коштів на необхідні ліки, предмети догляду та гігієни, платні за медичні послуги, повноцінне харчування, що підтверджується чеками. Також, їй спричинена шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності за 90 днів лікування, що передбачено ст. 25 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до довідки з місця роботи, її середній розмір заробітної плати становить 990грн. Неотриманні доходи за цей період становлять 2970грн., виходячи з наступного: 990/30х90дн.лікування=2970грн. Щодо моральної шкоди. Їй спричинена шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв’язку з ушкодженням її здоров’я. Після ДТП вона постійно відчувала нестерпні болі та без знеболюючих ліків не могла заснути. Ушкодження її здоров’я привезли до того, що вона самостійно без сторонньої допомоги у повному обсязі себе не обслуговує і це завдає їй великі моральні страждання, тому що вона змушена була лежати на спеціальних засобах, в металевих корсетах. Знаходячись в депресивному стані від своєї безпомічності та безпорадності, вона не спілкувалася з друзями, її стан змінив звичайні приватні стосунки, у сім’ї постійно виникали конфлікти. Розмір своїх моральних страждань вона оцінює в 50000грн., із яких 5% повинна виплатити страхова компанія, а останні 95% - водій, який став винним у ДТП.
У судовому засіданні позивач і її представники підтримали заявлені вимоги.
Відповідач ОСОБА_4 і його представник позов не визнали і пояснили, що автомобіль НОМЕР_1 належить на праві власності його батьку ОСОБА_8, а він керував автомобілем на час ДТП на підставі довіреності. Його відповідальність на час ДТП була застрахована в ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», що підтверджується полісом №АВ/1465278 від 01.12.2011р. обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності на одного потерпілого складає: за шкоду, спричинену життю і здоров’ю – 100000грн., за шкоду майну – 50000грн. Крім того, постановою слідчого від 30.10.2012р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 6 п.2 КПК України відносно нього по факту ДТП за участю позивача. Таке рішення свідчить про те, що його провина в спричиненні тілесних ушкоджень пішоходу, не встановлена. Тобто можливо зробити висновок, що ДТП відбулася з провини позивача внаслідок порушення нею Правил дорожнього руху, що він не зміг виключити наїзду на пішохода. Також, не надано доказів факту спричинення моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_7 «УАСК АСКА» позов визнав частково і пояснив, що договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1465278 було укладено між ОСОБА_7 «УАСК АСКА» та ОСОБА_8 02.12.2011р. ДТП, внаслідок якої позивачка отримала ушкодження здоров’я та понесла матеріальні збитки, відбулася 04.01.2012р., тобто правовідношення, що виникли на час ДТП, були врегульовані діючим на той час ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 18.09.2011р. Позивачка намагається застосувати той самий Закон, але в редакції від 04.02.20143р., що порушує приписи ст. 5 ЦК України про дію актів цивільного законодавства у часі. Згідно Закону в редакції від 18.09.2011, у відповідності з вимогами ст. 25, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи – не отримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Позивачем не додано отриману суму за листком тимчасової непрацездатності і тому неможливо розрахувати суму відшкодування, а зроблений розрахунок не відповідає діючому на той час Закону. У зв’язку з лікуванням потерпілої, у відповідності до вимог ст. 24 Закону в редакції від 18.09.2011, відшкодовуються обґрунтовані витрати. Заявлений в уточненій позовній заяві мінімальний розмір відшкодування шкоди, пов’язаної з лікуванням потерпілої, нормами Закону в редакції від 18.09.2011р. не передбачено. Крім того, позивач не надала до суду копії документів, якими обґрунтовує свої вимоги щодо витрат на діагностику, лікування, протезування та реабілітацію, медичне піклування, лікування в домашніх умовах та придбання лікарських засобів на суму 7613,16грн. Позивачем не доведено лікування після 06.04.2012р. по чекам від 15.04.12 на суму 99.13грн., від 02.05.12 на суму 72,70грн., від 17.05.12 на суму 49грн., від 26.06.12 на суму 18грн., а також витрати, понесені на придбання бахіл, серветок вологих, води мінеральної. Вважають доведеною суму на придбання ліків 1203,37грн. Відносно відшкодування моральної шкоди в сумі 5000грн., такі вимоги також є необґрунтованими, тому що страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону і не може перевищувати 2550грн., а також не надано висновку про встановлення в кількісному вираженні ступеня моральних страждань постраждалої особи.
Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив надані в справі докази, прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 04 січня 2012 року близько о 06 год. 30 хв. автомобіль «Део» під керуванням водія ОСОБА_4, рухаючись по вул.. Леніна в м. Макіївки зі сторони центра міста в напрямку «Черьомушек», де у районі зупинки Вічний вогонь, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, причинив їй тілесні ушкодження.
Сторони не заперечують, що відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 причинені тілесні ушкодження, у зв’язку з чим вона проходила стаціонарне і амбулаторне лікування.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Власником джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_4
Частиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, за змістом зазначеної норми закону володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини володільця джерела підвищеної небезпеки у її заподіянні. На володільця джерела підвищеної небезпеки не може бути покладено обов’язок з відшкодування такої шкоди лише в разі, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідач ОСОБА_4 не довів, що в діях ОСОБА_1 був умисел на заподіяння собі майнової шкоди, або така шкода виникла внаслідок непереборної сили.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 понесла відповідні матеріальні витрати на придбання лікарських препаратів і медикаментів, які їй призначалися за медичними показниками, але після стаціонарного лікування такі обставини не доведені, крім використання трості і еластичного бинту, тому загальна сума матеріальної шкоди складає 7423грн.33коп.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України у разі, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, вона також відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
Визначаючи розмір заподіяних моральних страждань, суд виходить з характеру правопорушення, принципів розумності і справедливості, а також доведеності. При цьому, суд приймає до уваги тривалість моральних страждань і вважає, що моральна шкода повинна складати 10 000 грн.
Доводи відповідача ОСОБА_4 і його представника, що пішохід ОСОБА_9 допустила грубу необережність, що є підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди, є не доведеними.
Згідно ч.3 ст.1193 ЦК України вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 ЦК України. Це – заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Між тим, позивачем не доведений розмір заробітку, втраченого внаслідок втрати працездатності у зв’язку з ДТП.
Згідно полісу №АВ/1465278 між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 «УАСК АСКА» укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 02.12.2011р. до 01.12.2012р. /а.с.22/
Статтею 22 Закону від 1 липня 2004р. №1961-ІУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду потерпілому.
Згідно зі ст.. 37 зазначеного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком зазначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Цим договором встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну здоров’ю, 51000грн.; за шкоду, заподіяну майну, 25500грн.; франшиза 1000грн.; моральна шкода 2550грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 «УАСК АСКА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6423,33грн., моральну шкоду – 2550грн., а з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1000грн. і моральну шкоду в сумі 7450грн.
Відповідно до ст.. 88 ПК України, виходячи з часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і стягнення їх з різних відповідачів, як моральної, так і матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне стягнути: з
ПАТ СК «АСКА» на користь держави: за матеріальними вимогами – 196грн.14коп., вимогами немайнового характеру – 86грн.03коп., а всього 282,17грн.; з ОСОБА_8 на користь держави: за матеріальними вимогами -33,26грн., моральним -28,67грн., а всього 61,93грн.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6913грн.33 коп. і моральну шкоду в розмірі 2550грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 510грн. і моральну шкоду в розмірі 7450грн.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АСКА» на користь держави судовий збір у сумі 282грн.17коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 61грн.93коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом 10 днів з дня отримання його копії..
Суддя М.О. Попшой