Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
Справа № 0552/5018/2012
Провадження № 2/270/96/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Попшой М.О.
при секретарі Славінської Л.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 „ Про стягнення заборгованості за кредитним договором» та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» «Про захист прав споживачів»,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ „Приватбанк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 43120,67 грн. і судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № DOXRR503292575 від 18.03.2008р. ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 14082,26грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.01.2009 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам / «Розстрочка»/, / «Стандарт» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти /щомісячний платіж/ для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Відповідно до норм чинного законодавства /ст. 259 ЦК України/ договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за договором в тривалістю 5 років. /п.5.5 Умов надання кредиту фізичним особам / «Розстрочка»/ /«Стандарт»/. У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30.07.2012р. має заборгованість 43120,67грн., яка складається з: 5774,96грн. – заборгованість за кредитом; 2,31грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 34813,84грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. – штраф /фіксована частина/, 2029,56грн. – штраф /процентна складова/. /а.с. 69-70/
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_3 /ОСОБА_4/ О.О. не укладала кредитного договору, а підписала 18.03.2008р. заяву позичальника № DOXRR503292575, у якій просила банк надати їй кредит, вважаючи, що вона носить функції саме заяви, тобто попередньої дії, в якій вона має виразити своє побажання отримати кредит, а потім має статися підписання договору. Відсутність письмового договору порушує її права як споживача, оскільки ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві, і який вона не отримала. Оскільки підписана нею заява позичальника аж ніяк не може бути договором, будь-яка усна домовленість відносно цього кредиту є нікчемною у відповідності до законодавства. Також, вона не давала згоди на отримання кредиту на умовах, на які посилається позивач, тому що при підписанні заяви її ознайомили з умовами, в яких не йшлося про збільшення позовної давності до 5 років, і які вона не підписувала. І просила застосувати наслідки спливу позовної давності в три роки.
Відповідач ОСОБА_3 28.11.2012р. звернулася в суд з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсною заяву позичальника № DOXRR503292575 від 18.03.2008р. у частинах посилань на Умови надання споживчого кредиту фізичним особам /Розстрочка. Стандарт/. /а.с. 42-48/
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 18.03.2008р. вона звернулася до відповідача з заявою позичальника, у якій просила видати їй кредит у розмірі 14082,26грн. із строком повернення 10 місяців, до 18.01.2009р. включно зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0.0.грн. та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0.0грн. в обмін на зобов’язання повернення кредиту. Заява мала вигляд письмового документу, володіла коротким змістом умов отримання та повернення кредитом та була її підписана власноруч. Але при підписанні заяви, вона вважала, що робить лише попередню дію на шляху отримання кредиту, після ствердження якого буде слідувати підписання повноцінного кредитного договору. Але в порушення вимог ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» ніякого підписання кредитного договору не відбулося, хоча вона отримала кредит у зазначеній сумі. Ніякі посилання на умови, які чітко не прописані у кредитному договорі, не можуть вважатися дійсними. Після п’ятимісячного бездоганного виконання взятого зобов’язання у неї виникли фінансові складнощі, але через деякий час вона відновила свою платоспроможність і неодноразово письмово зверталася до відповідача із заявами надати їй копію кредитного договору та інформацію про суму існуючої заборгованості з метою відновлення виконання зобов’язання. Однак відповідач відмовив їй в надання копії кредитного договору та надав декілька разів інформацію про суми заборгованості. З огляду на викладене, вважає, що правочин відбувся, але з деяким відхиленнями від норми. Зміст правочину зафіксований та підписаний, істотні умови, стосовно яких сторони досягли згоди в належній формі містяться лише в заяві позичальника, тому посилання на умови які не відображені та не підписані у документі, письмовими не є, а значить, ні є чинними.
У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом підтримав заявлені вимоги
Представник відповідача за зустрічним позовом заявлені вимоги не визнав і зазначив, що позивачем були отримані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам /Розстрочка. Стандарт/, про що свідчить її підпис в заяві позичальника, тому строк позовної давності складає п’ять років. Доводи позивача що серед наданих документів не було Умов, нею не доведені.
Суд, вислухав пояснення представників сторін, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.. 11 Закону від 12.05.1991р. №1023-ХП «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти /споживчий кредит/ або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
18 березня 2008р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_4 /ОСОБА_3/ О.О. був укладений договір у формі письмової заяви № DOXRR503292575, згідно якому банк надав, а ОСОБА_4 отримала кредит у сумі 14082,26грн. на строк 10 місяців з 18.03.2008р. по 18.01.2009р. включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0.0грн. та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0.0грн. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка»). ( «Стандарт») строки. Позичальник зобов’язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, оскільки порушила терміни погашення кредиту та відсотків. Станом на 30.07.2012р. заборгованість по кредиту, відсоткам, пені за порушення термінів повернення основної суми кредиту, пені за порушення строків погашення кредиту і відсотків, а також штраф - складає 43120,67грн.
Враховуючи те, що штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, а вони, в порушення вимог ст.. 61 Конституції України, обчисленні за одне й те саме порушення, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 2529,56грн.
Щодо застосування загального строку позовної давності у три роки, такі вимоги суд вважає необґрунтованими, тому що при укладенні договору сторони прийшли до взаємо згоди щодо строку у п’ять років.
У порушення вимог ст. 60 ЦПК України відповідач не довела, що при складанні і підписанні заяви позичальника їй були надані інші Умови надання споживчого кредиту, в яких не був прописаний строк позовної давності в п’ять років.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 40591,11грн.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач не заперечує що отримала кредитні кошти на підставі заяви позичальника, яка містить посилання на Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка»). ( «Стандарт»)
Тому, не можливо зробити висновок про те, що заява позичальника є попередньою угодою, а договір між сторонами не відбувся, тобто не уклався, а інших доказів, по яким договір може бути визнаний не укладеним, позивачем і його представником не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору на суму 405,91грн.
Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором на загальну сумі 40591грн.11коп., а також понесені судові витрати в сумі 405грн.91 коп.
В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» «Про захист прав споживачів» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя М.О. Попшой