248/6819/13-ц

2/248/2334/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі :

судді-Щебуняєвої Л.Л.,

при секретарі –Должиковій Я.Ю.,

з участю сторін - позивача ОСОБА_1,представника позивача ОСОБА_2,відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника відповідача-прокурора прокуратури м.Харцизька ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,яка діє від себе та від імені малолітньої дочки ОСОБА_7 ,до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, вселення в квартиру та виселення із квартири, зняття з реєстрації, треті особи-орган опіки та піклування Харцизької міської ради, Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області,

ВСТАНОВИВ :

14 серпня 2013 року ОСОБА_1, яка діє від себе та від імені малолітньої дочки ОСОБА_7, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, вселення в квартиру та виселення із квартири, зняття з реєстрації, треті особи-орган опіки та піклування Харцизької міської ради, Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Позов мотивує тим, що рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року ,за її малолітньою дочкою ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право власності та виділено в натурі двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,34 кв.м, житловою площею 30,89 кв.м. Відповідачці ОСОБА_3 та її онуки ОСОБА_8 було виділено в натурі та визнано за ними право власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2013 року рішення Харцизького міського суду від 21 лютого 2013 року залишено без змін.

Право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 8 липня 2013 року,номер запису :1553721.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_3 і незважаючи на рішення суду,яким за нею визнано право власності та виділено в натурі трьохкімнатну квартиру №11,яка розташована поруч, не бажає звільняти присуджену ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_3.

Квартира необхідна дитині для проживання ,іншого житла у неї нема.

Добровільно виселитися з квартири та знятися з реєстрації в органах міграційної служби відповідач не бажає ,порушує права малолітньої дитини на власність,житлові права на проживання.

Вона неодноразово попереджала відповідача ОСОБА_3 про виселення ,про те, що в квартирі буде мешкати дитина з нею ,однак добровільно вона виселятися не бажає, дитину та її у власну квартиру не пускає. Відповідач перешкоджає дитині ОСОБА_7 та їй, як законному представнику, в користуванні та розпорядженні власністю, не пускає до квартири.

В зв’язку з чим просить зобов’язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_7, від імені якої діє її мати ОСОБА_1, перешкод в користуванні та розпорядженні квартирою №10 в будинку №2 по провулку Николенка в місті Харцизьку Донецької області ; виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_4 ; вселити ОСОБА_7 ,від імені якої діє її мати ОСОБА_1 ,в квартиру АДРЕСА_4 ; зобов’язати Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5.

Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 114 грн.70 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривен.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1,яка діє від себе та від імені малолітньої дочки ОСОБА_7,а також представник позивача-адвокат ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила ,що квартиру №10 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку купив для неї та подарував їй особисто ,як матері, її син ОСОБА_9, який помер 15 грудня 2011 року. З 2005 року та до теперішнього часу вона зареєстрована та мешкає в даній квартирі і не збирається з неї виселятися, незважаючи на наявність рішення Харцизького міського суду від 21 лютого 2013 року, яким право власності на квартиру визнано за донькою позивачки ОСОБА_1, яку вона не визнає за свою онуку. Вважає, що відсутні правові підстави для її виселення з квартири, оскільки вона була членом сім’ї свого сина,як власника квартири, та після його смерті і наявності іншого власника квартири ,вона не може бути виселена з спірної квартири . Однак вона не заперечує проти внесення в квартиру малолітньої ОСОБА_7. Вона не має можливості та бажання переїздити до сусідньої квартири №11 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку,в якій за нею та онукою ОСОБА_7 визнано право власності та вона виділена їм в натурі ,оскільки в даній квартири робить ремонт та буде жити з своєю сім’єю онука ОСОБА_8 та у зв’язку з ремонтом квартира непридатна для проживання,іншого житла вона не має. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача -ОСОБА_4 позов не визнав з підстав, вказаних відповідачем ОСОБА_3 Також пояснив,що підстави для визнання члена сім’ї таким,що втратив право користування житловим приміщенням,передбачені в ст..ст.71,72 ЖК України,ст.405 ЦК України. ОСОБА_10 до норм Житлового кодексу України примусове виселення члена сім’ї власника житла без надання йому іншого приміщення можливо тільки у випадку, передбаченому ч.1 ст.116 ЖК України,що не відноситься до відповідача. ОСОБА_3,крім спірної квартири ,іншого житла не має, оскільки квартира №11 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку буде жити та на даний час розпочала капітальний ремонт її онука ОСОБА_8, непридатна для проживання, в квартирі відсутні опалення, світло, вода.

Представник відповідача ОСОБА_3- прокурор прокуратури м.Харцизька ОСОБА_5 позов не визнала з підстав, вказаних відповідачем ОСОБА_3,представником відповідача ОСОБА_4

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Харцизької міської ради-Котенко Г.П. просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вселення в квартиру ,яка належить малолітній дитині ОСОБА_11 на праві власності , дитини ОСОБА_11 та виселення з квартири відповідача повністю відповідають інтересам дитини, у якій іншого житла немає,захищають її житлові права.

Представник третьої особи - Харцизького міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в судове засідання не з*явився ,надав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Харцизького міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Заслухавши пояснення позивача ,її представника, відповідача, її представників, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності ,суд вважає позов обґрунтованим та таким ,що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_10 свідоцтва про народження №476620,серія 1-НО,виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харцизького міського управління юстиції 10 липня 2012 року, ОСОБА_7, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Харцизьку Донецької області,її матір’ю є ОСОБА_1,батьком-Москаленко ОСОБА_12 (а.с.6).

Відповідно до ст..41 Конституції України кожен має право володіти,користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 47 Конституції України передбачає,що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.9 ч.4,5 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно),яке вона здійснює відповідно до закону за волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

ОСОБА_10 рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1,яка діє від себе та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_7, до ОСОБА_8,ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,визнання права власності на ? частину майна, витребування майна із чужого незаконного володіння, про поділ майна, треті особи-орган опіки та піклування Харцизької міської ради,Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк” (а.с.7-20), за малолітньою ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,було визнано право власності в порядку спадкування на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1,загальною площею 47,34 кв.м, житловою площею-30,89 кв.м, вартістю 145195 гривен, та дана квартира була їй виділена в натурі.

За ОСОБА_3 та ОСОБА_8 визнано право власності в порядку спадкування на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 70,34 кв.м, вартістю 281106 гривен, яка їм виділена в натурі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2013 року рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року залишено без змін.

Відповідно до частини 3 ст.61 ЦПК України,обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_10 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №5830986 від 8 липня 2013 року (а.с.21) вбачається, що за ОСОБА_7, на підставі рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року ,зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 8 липня 2013 року ,номер запису: 1553721.

Відповідно до ст.328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах ,що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 1 ст.383 ЦК України передбачає ,що власник житлового будинку ,квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї ,інших осіб.

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України громадяни,які мають у приватній власності будинок (частину будинку),квартиру,користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд:продавати,дарувати,заповідати,здавати в оренду,обмінювати,закладати,

укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 155 Житлового кодексу України встановлені гарантії прав громадян ,які мають в приватній власності жилий будинок (квартири),а саме жилі будинки (квартири),що є в приватній власності громадян ,не може бути в них вилучено ,власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою),крім випадків, установлених законодавством.

Такі ж гарантії встановлені і ст.321 ЦК України, згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи, що малолітня ОСОБА_7 є власником спірної квартири, відповідач ОСОБА_3 не має права порушувати її законні права на володіння та користування спірним житловим будинком, в тому числі право на проживання в цієї квартирі. ОСОБА_7,від імені якої діє її законний представник-мати ОСОБА_1, має право на володіння та користування належній їй на праві власності квартирі незалежно від стосунків, які склалися між сторонами, та незалежно від наявності у неї іншого житла.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуюче викладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1, яка діє від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_7, щодо вселення у спірну квартиру ОСОБА_7 є такими, що ґрунтуються на законі.

Судом встановлено, що до теперішнього часу в квартирі АДРЕСА_1 є зареєстрованою з 2005 року та мешкає в ній відповідач ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 є бабою малолітньої ОСОБА_7,та матір’ю батька дитини-Москаленко ОСОБА_13 ,який до своєї смерті-15 грудня 2011 року, був власником спірної квартири.

Відповідно до ст.156 ч.1 ЖК України, з урахуванням положень ст..405 ч.1 ЦК України члени сім’ї власника житла,які проживають разом з ним у будинку (квартирі),що йому належить,користуються жилим приміщенням в обсязі,визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те,що право члена сім’ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише у наявності у власника права приватної власності на це майно.

Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім’ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком (квартирою) та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку (квартири) права власності на цей будинок (квартиру),а відтак-припинення права власності особи на будинок (квартиру) припиняє право членів її сім’ї на користування цим будинком (квартирою).

Таким чином, права членів сім’ї власника квартири на об’єкт власності є похідними від прав самого власника.

При відчуженні цих об’єктів (будинку,квартири тощо),закон не передбачив при цьому перехід прав і обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири).

Зазначені висновки не суперечать нормам ст..47 Конституції України,ст..9 ЖК України,ст.311 ЦК України, враховуючи ,що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_14,ОСОБА_15,ОСОБА_16,ОСОБА_17,ОСОБА_7 пояснили,що квартиру №10 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку купив для матері-Москаленко В.З. її син ОСОБА_9,який помер у грудні 2011 року, та подарував її матері без належного оформлення дарування .ОСОБА_3 з моменту купівлі сином квартири та до теперешнього часу мешкає в квартирі,є зареєстрованою в ній,іншого житла ,ніж спірна квартира не має. В квартирі №11 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку ,в якій визнано право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_7 відповідач не може жити,оскільки в квартирі буде разом з сім’єю жити її онука ОСОБА_7,яка на даний час розпочала там ремонт ,в зв’язку з чим квартира непридатна для житла.

Судом при винесенні рішення по справі не приймаються до уваги пояснення вищевказаних свідків,оскільки вони не основані на законі,а також не підтверджуються ніякими достовірними доказами по справі.

Суд не приймає також до уваги при винесенні рішення по справі наданий відповідачем ОСОБА_18 обстеження квартири №11 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку від 28 жовтня 2013 року ,складений представниками ТОВ «Харцизька житлово-будівельна компанія» (а.с.91), з якого вбачається,що в квартира на момент обстеження непридатна для проживання в зв’язку з відсутню котла,радіаторів опалення,електроопалення, холодної води,напільного покриття,меблів, оскільки вищевказана квартира не є предметом розгляду по даній цивільній справі ,знаходиться в встановленому обстеженням стані у зв’язку з проведенням в ній ремонту онукою відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_8 ,за якій також,разом з відповідачем ОСОБА_3 рішенням Харцизького міського суду від 21 лютого 2013 року визнано право власності в порядку спадкування на трикімнатну квартиру №11 в будинку №2 по пров.Николенка в м.Харцизьку.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано ніяких доказів ,які б свідчили про те ,що після припинення права власності попереднього власника, вступу в законну силу рішення Харцизького міського суду від 21 лютого 2013 року, яким за малолітньою ОСОБА_7 визнано право власності та виділена у натурі спірна квартира , та реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_7,вона в ній мешкає за законних підставах, зі згоди позивача,або між сторонами був укладений договір найму житлового приміщення.

Враховуючи,що з припиненням права власності особи на жиле приміщення члени його сім’ї також втрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню за позовом нового власника, позивач,яка є законним представником і діє від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_7, через дії відповідача ОСОБА_3,яка без її згоди проживає в спірній квартирі та не бажає виселятися з неї добровільно,не може в повній мірі здійснювати конституційне право дочки користуватися спірною квартирою,тому її право власності підлягає захисту шляхом виселення відповідача з цієї квартири та вселення в квартиру ОСОБА_7,від імені якої діє її мати ОСОБА_1

При таких обставинах ,суд вважає за необхідне вселити ОСОБА_7,від імені якої діє її мати ОСОБА_1 ,в квартиру АДРЕСА_4 ;зобов’язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_7, від імені якої діє її мати ОСОБА_1, перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою №10 в будинку №2 по провулку Николенка в місті Харцизьку Донецької області;усунути ОСОБА_7, від імені якої діє її мати ОСОБА_1, перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою №10 в будинку №2 по провулку Николенка в місті Харцизьку Донецької області, шляхом виселення з цієї квартири ОСОБА_3 ;виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_4 ;зобов’язати Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення понесених витрат на правову допомогу в сумі 3000 гривен підлягають частковому стягненню ,з наступного.

Відповідно до ст.84 ч.1 ЦПК України витрати ,пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права,несуть сторони,крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається із ст.88 ч.1 ЦПК України стороні,на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково,судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог,у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_10 до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа,яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті має право :знайомитися з матеріалами справи ,робити з них витяги,знімати копії долучених до справи документів,бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-У1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних справах не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину роботи особи,яка надавала правову допомогу у судовому засіданні,під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді,що визначається у відповідному судовому рішенні.

ОСОБА_10 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №450 від 28 грудня 1993 року, виданого головою Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (а.с.23) вбачається ,що ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Судом встановлено, що 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладений договір про надання юридичної допомоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє від себе та від імені малолітньої дочки ОСОБА_7, до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, вселення в квартиру та виселення із квартири, зняття з реєстрації, треті особи-орган опіки та піклування Харцизької міської ради, Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (а.с.22). ОСОБА_10 довідки адвоката ОСОБА_2 вбачається,що ОСОБА_1 сплачено їй за надання правової допомоги за вищевказаним позовом 3000 гривен.

З матеріалів справи вбачається,що адвокат ОСОБА_2І надала правову допомогу позивачу ОСОБА_1, яка склалася в прийнятті участі в судових засіданнях по цивільній справі, які згідно даних Журналів судового засідання відбулися : 21 жовтня 2013 року - з 13 годин 20 хвилин до 15 годин 14 хвилин ,тобто протягом 1 години 54 хвилин ;28 жовтня 2013 року-з 15 годин 06 хвилин до 16 годин 45 хвилин,тобто протягом 1 години 39 хвилин ,а всього протягом 3 годин 33 хвилин.

Таким чином, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України,ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-У1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1628 гривен 74 коп.,з наступного розрахунку (1147 гривен (мінімальна заробітна плата) х40% х3 години 33 хвилини) .

ОСОБА_10 розрахунку плати за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_1 по даній цивільній справі (а.с.93) також вбачається ,що адвокатом було витрачено - 2 години для підготовки до справи: надання усних консультацій,вивчення наданих документів ;4 години для підготовки та складання позовної заяви,заяви про забезпечення позову ;1 година для подачі позовної заяви та додатків до суду.

Між тим позивачем суду не надано обгрунтованого розрахунку виконаних робіт щодо правової допомоги з вищевказаних питань з визначенням розміру ціни послуг та порядку розрахунку .Крім того,по даній цивільній справі позивачем не подавалася до суду заява про забезпечення позову.

В зв’язку з чим у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правової допомоги адвокатом за підготовку до справи: надання усних консультацій,вивчення наданих документів ;за підготовку та складання позовної заяви,заяви про забезпечення позову ;за подачу позовної заяви та додатків до суду.

На підставі ст.88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 114 гривен 70 копійок.

При таких обставинах позов ОСОБА_1,яка діє від себе та від імені малолітньої дочки ОСОБА_7 ,підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.41,47 Конституції України,ст..ст.316,317,319,321,328,383,391 ЦК України,ст..ст.9,150,155 Житлового кодексу України, ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-У1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»,ст..ст. 10,11,60,84,88,212,213,214,215 ЦПК України, суд ,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, яка діє від себе та від імені малолітньої дочки ОСОБА_7 ,до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, вселення в квартиру та виселення із квартири, зняття з реєстрації, треті особи-орган опіки та піклування Харцизької міської ради, Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області – задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2,ІПН НОМЕР_1,від імені якої діє її мати ОСОБА_1, в квартиру АДРЕСА_4.

Зобов’язати ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку селища Розівка Розівського району Запорізької області ,ІПН НОМЕР_2, не чинити ОСОБА_7 ,від імені якої діє її мати ОСОБА_1, перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою №10 в будинку №2 по провулку Николенка в місті Харцизьку Донецької області.

Усунути ОСОБА_7, від імені якої діє її мати ОСОБА_1, перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою №10 в будинку №2 по провулку Николенка в місті Харцизьку Донецької області, шляхом виселення з цієї квартири ОСОБА_3.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку селища Розівка Розівського району Запорізької області,ІПН НОМЕР_2,з квартири АДРЕСА_4.

Зобов’язати Харцизький міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку селища Розівка Розівського району Запорізької області,ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4,уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2,ІПН НОМЕР_3 ,яка діє від імені малолітньої дочки ОСОБА_7 ,витрати на правову допомогу в сумі 1628 гривен 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ,яка діє від імені малолітньої дочки ОСОБА_7 , в повернення судового збору 114 гривен 70 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя :