Справа№543/5052/12
Провадження №2/242/22/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Жарової Ю.І., при секретарі Костенко К.О., за участю позивача ОСОБА_1Р, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, вказавши, що з відповідачем з 2011 р. мешкали разом у цивільному шлюбі, вели спільне господарство, мали сумісний бюджет. Позивач та відповідач планували зареєструвати шлюб, у зв’язку з чим ними були подані заяви до відділу реєстрації актів громадського стану м. Селидове та призначено дату реєстрації шлюбу на січень 2012 року. Позивач довідалась про вагітність, своєчасно стала на облік до Селидівської ЦМЛ. В січні 2012 року позивачка посварилась із відповідачем, після чого останній пішов. З цього часу із відповідачем ніяких відносин не підтримувала. 26 травня 2012 року позивачка народила доньку ОСОБА_3. Так як шлюб між позивачем та відповідачем не було зареєстровано, в свідоцтві про народження дитини відомості про батька записані зі слів позивачки. Відповідач приймати міри до встановлення батьківства не має бажання. враховуючи інтереси дитини позивач вимушена звернутись до суду із позовною заявою про визнання батьківства. Просила визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3. Судовий збір стягнути з відповідача на її користь.
У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач заперечень проти позову не надав, пояснив, що дійсно вони з ОСОБА_1 перебували у фактичних шлюбних відносинах, разом проживали, збирались одружитись, але відносини не склалися. В судовому засіданні наполягав на проведенні судово-генетичної експертизи.
Ухвалою суду від 15.01.2013 року по справі було призначено судово-генетичну експертизу, але ОСОБА_2 на призначену дату проведення експертизи до відділення медичної імунології не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв»язку з неможливістю проведення експертизи, ухвалою суду від 12.03.2013 р. відновлено провадження по справі та призначено до судового розгляду.
Відповідач до суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надав.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у фактичних шлюбних відносинах з 2011 року, вели спільне господарство. В 2012 році у них народилась донька ОСОБА_3. ОСОБА_2 визнавав, що дитина його та збирався одружитися з ОСОБА_1
Суд вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні дитина ОСОБА_3 народилася 26.05.2012 р. та в свідоцтві про народження серії 1-НО №469078, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області 30.05.2012 року, актовий запис №115, в графі батько зазначено ОСОБА_7.
З витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України №00010748555 від 11.07.2012 р., виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області, вбачається що відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та батьком дитини записано ОСОБА_7.
Згідно ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини чи за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч 2 ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Також ст.. 128 СК України передбачено, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, передбачено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; опікуном(піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун(піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства – батько й інші перелічені особи.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числу судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст..212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст..146 ЦПК України може визнати факт, для з»ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні(залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Ухвалою Селидівського міського суду від 15.01.2013 року по справі було призначено судово-генетичну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання чи є ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але ОСОБА_2 не з’явився до відділення судово-медичної імунології для проведення експертизи.
Статтею 146 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи зазначене, суд на підставі ст.. 146 ЦПК України визнає факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Також як встановлено з позовної заяви та з пояснень позивачки, відповідач та позивач мешкали разом, вели спільне господарство.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам під час розгляду справи було роз’яснено їх права та обов’язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для з’явлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджуються матеріалами справи та протоколом судового засідання.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на підставі які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що відповідач ухилився від проведення судово-генетичної експертизи, не надав жодних доказів чи заперечень проти позову.
Враховуючи наведене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір, в розмірі 229,60 грн., що підтверджується платіжними квитанціями, тому суд вважає необхідним стягнути ці витрати з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 125, 126, 128 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 146,209, 212, 214, 215, 224, ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя