Справа № 2/251/278/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді - Жукової О.Є.

при секретарі – Андрєєвому А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29 листопада 2012 року (згідно поштового конверту (а.с.16) звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що 23.08.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки , згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює платежі в погашення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 13.09.2012 року в сумі 4384,82 гривень, яка складається з тіла кредиту – 4384,82 гривень , пені -75 гривень. Оскільки відповідач добровільно суму боргу не погашає, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просив стягнути з відповідача в заборгованість за договором в сумі 4384,82 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. В наданих до суду запереченнях позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити через пропущення позивачем строку позовної давності, крім того, не погодилась з наданим розрахунком заборгованості, вказавши, що він має суперечливості та нічим не підтверджений, і заборгованість за договором повинна складати 602 гривні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами був укладений договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 23.08.2007 року ( а.с.5-6 ), згідно умов якого позивачу була надана кредитна картка з лімітом 1956 гривень строком на 364 календарних днів (а.с.5).

Згідно умов договору та додатку № 1 до нього відповідач зобов’язується у строк, визначений договором, виконати свої зобовЧязання по своєчасному погашенню суми заборгованості перед Банком , а також сплачувати плату за кредит на користь банку відповідно до умов договору (а.с.5-6).

Позивач виконав обов’язок перед відповідачем відповідно до умов договору відкривши картковий рахунок та надавши кредит у сумі 1956 гривень (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував умови договору, через що , станом на 13.09.2012 року виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4384, 82 гривень (а.с.12). При цьому суд вважає, що відповідачем не надано переконливих доказів в обґрунтування того, що розмір заборгованості повинна бути іншою, оскільки згідно розділу 2 договору та п.2.7 за несвоєчасне виконання забов»язань за договором встановлено нарахування штрафних санкцій, крім того, в першу чергу при надходженні коштів на рахунок вони зараховуються на погашення плати за прострочену заборгованість, плати за прострочені проценти та інш. платежів, і в останню чергу по погашенню поточної заборгованості за кредитною лінією. Також суд зазначає, що всі квитанції, надані відповідачкою ОСОБА_1 відображені в розрахунку заборгованості (а.с.31-38, 12) .

Разом з тим, в судовому засіданні від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки.

Згідно ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що такого договору між сторонами укладено не було.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж по кредиту відповідачем ОСОБА_1 було здійснено 01 грудня 2008 року (а.с.12), а з позовом до суду ПАТ «Дельта Банк» звернувся лише 29 листопада 2012 року, тобто після того, як сплинув строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.

Крім того, в Постанові Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» , суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити через пропуск позивачем строку позовної давності відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10,11, 209, 212,214,215, 217, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: