УКРАЇНА
№ 421/3910/13-к
Провадження № 1-кп/421/195/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2013 року Первомайський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Русанової Т.Т.
при секретарі Кузьменко Ю.О.
за участі: прокурора Новікова І.О.
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013030290001179 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гірське Луганської області, українця, громадянина України, що має професійно-технічну освіту, не одруженого, дітей не має, раніше судимого: 07.04.2011 р. Первомайським міським судом Луганської області за ч.2 ст.263 КК України до 120 годин громадських робіт; 30.11.2011 р. Первомайським міським судом Луганської області за ст.389 ч.2, ст.71 КК України до 3 місяців 5 днів арешту, проживає: АДРЕСА_1, не працює,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин:
На початку травня 2013 р., більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, знаходячись в районі вул.С.Тюленіна м.Гірське, на звалищі біля терикону збирав фрагменти металевих виробів. Виявив поліетиленовий пакет, я якому знаходився стрижень циліндрової форми, з двома дротами і поліетиленовий пакет з розсипчастою речовиною жовтого кольору. Достовірно знаючи, що знайдена речовина є вибуховою, яка є «амонітом», а стрижень циліндрової форми є детонатором, ОСОБА_2 знайдені ним вибухову речовину і вибуховий пристрій, маючи намір на незаконне придбання, зберігання, носіння вибухових речовин і вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, умисно привласнив, тобто незаконно придбав і здійснюючи незаконне носіння вибухових речовин і вибухового пристрою, став незаконно зберігати їх при собі для того, щоб потім використати, а саме, щоб «глушити рибу» до 28.05.2013 р.
28.05.2013 р. ОСОБА_2 вирішив зробити вибуховий пристрій, узяв пластикову пляшку, яку знайшов на звалищі в районі вул.Советської м.Гірське, об’ємом 0,5 л. Засипав в дану плашку раніше знайдену речовину жовтого кольору «амоніт». Після чого, зрізав верхню частину даної пляшки і вставив у пляшку тією частиною, де знаходилась пробка пляшки для того, щоб потім вставити електродетонатор у пляшку. Потім оголив кінці дротів на електродетонаторі. Далі, приблизно о 13:00 ОСОБА_2, продовжуючи здійснювати незаконне зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу, пішов пішки до водоймища, яке знаходиться в районі вул.Леніна м.Гірське, щоб «глушити рибу». Підійшовши до водоймища, яке знаходиться в районі вул.Леніна м.Гірське, дістав з поліетиленового пакету дроти та почав їх розплутувати, при цьому пластикова пляшка з речовиною жовтого кольору «амоніт» та електродетонатор знаходились при ньому. Через деякий час до нього підійшли працівники міліції, в ході проведення огляду місця події за адресою: м.Гірське, вул.Леніна, біля водоймища, виявили та вилучили у ОСОБА_2 фрагмент пластикової пляшки, у якій знаходилась розсипчаста речовина жовтого кольору, яка згідно висновку експерта № 84/11-212/8 від 04.06.2013 р. є придатною до вибуху, сумішевою бризантною вибуховою речовиною, імовірно вугленітом промислового виготовлення, компонентами якого є нітроефіри, неорганічні нітрати, солі амонію і хлориди, масою 0,285 кг, та об’єкт циліндричної форми, який згідно з висновком експертизи № 60/87/11 від 07.06.2013 р. є електродетонатором промислового виготовлення, вибуховим пристроєм придатним до вибуху.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.
Під час судового засідання між прокурором прокуратури м. Первомайська Новіковим І.О. і обвинуваченим ОСОБА_2 11.11.2013 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді трьох років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнити його від покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_2
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України. Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_2
Ухвалою слідчого судді від 16.09.2013 р. ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В зв’язку з укладенням угоди про призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, суд вважає за необхідне ОСОБА_2 з-під варти звільнити, запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовими доказами визнані циліндричний предмет у вигляді батарейки та упаковка від об’єкту дослідження, які не мають матеріальної цінності та підлягають знищенню.
Судові витрати складаються з вартості комплексних експертиз вибухових речовин та вибухового пристрою та підлягають відшкодуванню за рахунок винного.
Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду від 11 листопада 2013 року по кримінальному провадженню № 12013030290001179 про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури м. Первомайська Луганської області Новіковим І.О. та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому узгоджене покарання по цій статті у вигляді трьох років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України встановити йому випробувальний термін один рік. Покласти на ОСОБА_2 обов’язки відповідно до п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання.
Початок іспитового строку обчислювати з 11 листопада 2013 р.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати, ОСОБА_2 звільнити з-під варти з зали суду, до набрання вироком законної сили інший запобіжний захід не обирати.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення комплексної експертизи вибухових речовин та вибухотехнічної експертизи в сумі 978 грн. грн. на користь Держави.
Речові докази: циліндричний предмет у вигляді батарейки та упаковку від об’єкту дослідження, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Первомайського МВ ГУМВС України в Луганській області – знищити.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Первомайський міський суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Т.Т. Русанова