255/7449/13-к
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої – слідчої судді Лагоди К.О.
при секретарі – Бесєдіної А.В.
представника заявника – ОСОБА_1
розглянув скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3, по матеріалам кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.2013 року, про відмову у визнанні потерпілим від 05.06.2013 року,-
В С Т А Н О В И В :
До суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3, по матеріалам кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.2013 року, про відмову у визнанні потерпілим від 05.06.2013 року, в якій заявник посилається на наступне.
05.06.13 слідчим ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_3, розглянувши матеріали кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.13 винесено постанову про відмову у визнанні заявника, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Вважає постанову від 05.06.13 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №12013050000000461 від 27.03.13 незаконною та необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню, за наступними підставами.
08 липня 2011 року в Куйбишевському районі міста Донецька сталося зустрічне зіткнення автомобіля НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4О.) з автомобілем НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2О.), попутне зіткнення автомобіля «Хюндай-Тюксон» з автомобілем КРАЗ 258 рн 8387ДОТ з напівпричепом ГШ1212 рн 1808ЯМ (водій ОСОБА_5В.) та автомобіля НОМЕР_3 під управлінням водія ОСОБА_6
В результаті зустрічного наїзду на належний заявнику автомобіль автомобілем «Хюндай-Тюксон» за управлінням ОСОБА_4О, він був травмований, інші учасники ДТП не отримали жодних тілесних ушкоджень. Заявника було доставлено з місця ДТП каретою швидкої допомоги в ОТЛ м. Донецька, госпіталізовано. В складанні будь-яких документів на місці ДТП та поза місцем ДТП, він не приймав участі.
В результаті ДТП заявнику спричинені тяжкі тілесні ушкодження, після госпіталізації його було здійснено операції на ніс, обидві ноги, як в 2011 році, так і повторно праву ногу в 2012 року, функціональність правої ноги частково втрачена. Довгий час він знаходився на лікарняному. Оскільки на час ДТП заявник працював водієм міського пасажирського автобусу, то у зв'язку із зазначеними ушкодженнями був переведений на нижче оплачувану роботу слюсаря, за станом здоров'я з-за травм при ДТП отримана 3 група інвалідності.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 29.02.12 по справі №33/0590/129/-2012 року скасовано постанову судді Ленінського районного суду м. Донецька від 24.10.11, провадження в адміністративній справі відносно нього за порушення за ст. 124КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення. Вважає, що у спричиненні йому тілесних ушкоджень є вина водія ОСОБА_4, бо саме ним були порушені ПДР.
Після неодноразового оскарження заявником постанов слідчого про відмову у відкритті кримінальної справи, за поданою особисто ним заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення 27.03.13 слідчим ВР ДТП СУ УМВС України в Донецькій області Кумановським М.В. було внесено запис в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013050000000461. Досудове розслідування на цей час передано слідчому того ж відділу ОСОБА_3
04.06.13 телефонним дзвінком слідчого заявник був викликаний на допит у вказаному кримінальному провадженні без вказівки його статусу. Як виявилося, слідчий Романько М.А. мав намір допитати заявника в якості свідка. У зв'язку із його незгодою зі статусом у провадженні, ним подано заяву про визнання потерпілим.
05.06.13 захиснику заявника видано оскаржувану постанову про відмову у визнанні заявника потерпілим. Звертає увагу суду на те, що у тексті постанови відсутній порядок її оскарження, що для нього, необізнаного у специфічному процесуальному законодавстві - нормах КПК України, ускладнило її оскарження.
Слідчий приймає процесуальне рішення щодо відмови у визнанні заявника потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, спираючись лише на внутрішнє переконання, та жодним чином, не обґрунтовуючи своє рішення у відповідності з нормою закону, а лише викривлено, протлумачивши на свою користь на ч.5 ст.55 КПК .
Однак слідчим не враховані при винесенні постанови наступні обставини:
- за ч.1 ст.65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Вважає, що він не може бути свідком по цій справі, бо є учасником ДТП, а не її свідком.
- за ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Вважає, що в результаті ДТП йому завдано шкоду із-за винних дій ОСОБА_4, саме ним подано заяву про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
За ч.5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Незрозуміло, яким чином з цієї норми законодавства слідчим зроблено висновок про наявність підстав відмовити заявнику в визнанні потерпілим, завдано шкоду його життю та здоров'ю, в момент наїзду на мене я міг лишитися життя, а не лише ноги. Він не був присутній при складанні жодного документу за результатами ДТП, не бачив в очі і не підписував схеми ДТП, протоколу огляду місця події, протоколу огляду належного йому транспортного засобу (який, як зараз виявляється, був проведений ще в 2011 році). Вважає, що висновки слідчого при винесенні оскаржуваної постанови не можуть ґрунтуватися на дослідженнях, здійснених в межах перевірки в порядку ст.97 КПК України в редакції 1960р., висновки цих досліджень не повинні братися до уваги за новими правилами кримінального процесу.
Просив скасувати постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 05.06.13 про відмову у визнанні заявника, ОСОБА_2, потерпілим у кримінальному провадженні №12013050000000461 від 27.03.13. Зобов'язати слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3 винести постанову про визнання його, ОСОБА_2, потерпілим у кримінальному провадженні №12013050000000461 від 27.03.13.
Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримала, просила вимоги викладені в скарзі задовольнити у повному обсязі.
Прокурор у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Суд, заслухавши представника скаржника, вивчивши матеріали кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.13 року вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому суд, з урахуванням думки представника заявника, вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності прокурора.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ч. 1 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження, як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1ст. 55 КПК України, слідчий або прокурор виносить постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Судом встановлено, що 05.06.2013 року слідчим ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_3 винесено постанову по матеріалам кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.2013 року, про відмову ОСОБА_2 у визнанні потерпілим.
Слідчим відділом з розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013050000000461 від 27.03.2013, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, яка мала місце 08.07.2011, внаслідок якої водієві ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження.
04.06.2013, до ВР ДГП СУ ГУМВС України в Донецькій області надійшла письмова заява водія ОСОБА_2 від 03.06.2013, в якій він просить визнати його потерпілим по кримінальному провадженню.
На теперішній час, як зазначив слідчий, у органа досудового розслідування, є достатньо підстав вважати, що в даній дорожньо-транспортній події, причиною травмування водія ОСОБА_2 та заподіяння йому моральної, фізичної та майнової шкоди є порушення вимог Правил дорожнього руху України безпосередньо самим водієм ОСОБА_2 Так, ОСОБА_2, своїми необережними діями, сам собі спричинив тілесні ушкодження. Даний факт підтверджується свідченнями всіх учасників дорожньо-транспортної події, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та проведеним комплексним транспортно-трасологічним та судово-автотехнічним дослідженням.
Судом встановлено що відповідно до висновків експерта № 359 від 09.09.2011 року дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1, п. 14.2 ПДД України, та він мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортої пригоди, у зв’язку із чим його дії є в причинному зв’язку із ДТП.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3, по матеріалам кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.2013 року, про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_2 від 05.06.2013 року є законною, обґрунтованою, а тому скасуванню на теперішній час не підлягає, оскільки остаточне рішення по кримінальному провадженню не прийнято.
Керуючись ст.ст. 306-307 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3, по матеріалам кримінального провадження №12013050000000461 від 27.03.2013 року, про відмову у визнанні потерпілим від 05.06.2013 року – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька К.О. Лагода