Справа № 488/885/13-к р. Провадження № 1-кс/488/35/2013 р.

УХВАЛА

05.03.2013 року

Слідчий суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва Батченко В.Г.

за участю прокурора прокуратури Корабельного району м.Миколаєва – ОСОБА_1,

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову про закриття кримінального провадження,

в с т а н о в и в :

30 листопада 2012 р. за заявою ОСОБА_2 було відкрите кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.. 125 КК України. Постановою слідчого 22 лютого 2013 р. вказане кримінальне провадження закрите у зв’язку з відсутністю складу злочину. Заявник просить вказану постанову скасувати, так як вважає, що слідчим не проведені всі необхідні слідчі дії та висновок про відсутність складу злочину є передчасним.

У судовому засіданні заявник підтримав скаргу.

Прокурор вважав скаргу безпідставною.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

В заяві та своїх поясненнях в судовому засіданні заявник вказував, що він є представником колекторської компанії та, виконуючи свої службові обов’язки, 17 листопада 2012 р. прийшов за місцем проживання ОСОБА_3 з метою врегулювання питань щодо погашення існуючої заборгованості по кредиту. Він вів розмову з ОСОБА_3 біля будинку, в цей час чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_4 виглянув із квартири через вікно, став висловлюватись нецензурною лайкою, погрожував йому рушницею та вбивством. На прохання ОСОБА_3 та з її дозволу він зайшов до квартири. ОСОБА_4 став погрожувати йому рушницею, а потім вистрелив у нього, завдавши тілесних ушкоджень. Вважав, що ОСОБА_4 здійснив посягання на вбивство з хуліганських мотивів.

Слідчим проведені необхідні слідчі дії, дана належна оцінка доказам, та прийняте вірне рішення про закриття кримінального провадження.

Так, допитаний ОСОБА_4 пояснив, що 17 листопада 2012 р. він з дружиною та неповнолітньою дитиною знаходились вдома. До них прийшов заявник, якого він раніше не знав, та намагався зайти до квартири, з метою, як він пояснював, з’ясувати як вони живуть. ОСОБА_3 перешкоджала заявнику в проникненні до квартири , однак, він зайшов.. Побачивши цього чоловіка, у якого в кобурі знаходився пістолет та за який він тримався, не знаючи мети його прибуття, він з метою захисту себе та членів сім’ї взяв рушницю і став вимагати від заявника вийти із квартири, однак, той належним чином не відреагував та продовжував триматися за пістолет. У зв’язку з чим він вистрелив у підлогу перед ногами заявника. Тільки після цього заявник покинув їх квартиру, погрожуючи прийти наступний раз з гранатою.

ОСОБА_3 пояснювала, що вона знала ОСОБА_2 як представника колекторської компанії. 17 листопада 2012 р. він прийшов до неї на квартиру, без її дозволу пройшов в квартиру, хотів її оглянути. ОСОБА_4 вийшов із іншої кімнати з рушницею, запропонував ОСОБА_2 вийти із квартири, але ОСОБА_2, держачись за пістолет, який був в кобурі, намагався пройти далі в квартиру. У зв’язку з цим ОСОБА_4 вистрелив в підлогу біля ніг заявника і тільки після цього ОСОБА_2 вийшов із їх квартири. Крім того, пояснила, що на вулиці вона з заявником не розмовляла, до квартири не запрошувала.

Слідчим допитані свідки ( сусіди) ОСОБА_5, ОСОБА_6, які пояснили, що вони в цей час знаходилися в своїх квартирах і будь-яких криків, погроз як на вулиці, так і в квартирі не чули, тобто, підтвердили пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що на вулиці заявник з ОСОБА_3 не розмовляв, та погроз у цей час з боку ОСОБА_4 не було.

Інших свідків подій не встановлено.

Протоколом огляду місця події ( пошкодження підлоги, килима зарядом) підтверджуються пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про те що ОСОБА_4 вистрелив в підлогу біля ніг заявника, тобто умислу на вбивство заявника, як стверджує останній, ОСОБА_4 не мав, а вимагав щоб заявник вийшов із квартири, а потім вистрелив у підлогу.

При цьому частина заряду попала у ногу заявника, що підтверджується висновком судово- медичної експертизи із якого, крім того, вбачається, що заявнику завдані легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я.

Також із матеріалів провадження вбачається, що ініціатором подій був саме заявник, а не ОСОБА_4 і ОСОБА_3.

При цьому заявник повинен був діяти в межах своїх повноважень, та у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Суд вважає, що саме заявник, а не ОСОБА_3 чи ОСОБА_4, повинен доказати правомірність свого проникнення до житла останніх ,а таких доказів він не надав і такі обставини слідчим не встановлені.

Таким чином, слідчий правомірно прийшов до висновку, що відсутні підстави вважати показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що не відповідають дійсності, а пояснення заявника про правомірність свого проникнення до житла об’єктивними доказами не підтверджуються.

За таких обставин твердження заявника, що ОСОБА_4 вчинив хуліганські дії та посягав на його життя є безпідставними.

Врахувавши викладені обставини слідчий прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для висунення будь- якої підозри ОСОБА_4 та правомірно послався на положення ст.. 36 КК України, так як ОСОБА_4 застосував зброю для відвертання протиправного насильницького вторгнення у житло.Інше по справі не встановлено.

Керуючись ст..ст.306,307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого від 22 лютого 2013 р. про закриття кримінального провадження відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня оголошення.

Суддя                                                                                 В. Г. Батченко