Справа № 22ц-20198/2009                                                  Головуючий в першій інстанції

Категорія 48 (І)                                                                     Ліснецький І.В.

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24  лютого  2009 року

колегія  суддів  судової     палати  з

цивільних  справ апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді - Митрофанової Л..В.

суддів -                                          Соколан Н.О.,  Михайлів Л.В.

при  секретарі -                             Рачук Я.Л.

за участю: відповідача - ОСОБА_1 та його

представника - ОСОБА_2,                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2008 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина.

В обґрунтування позову вказала,  що з 24.11.2001р. по 02.06.2008р. перебувала з відповідачем у шлюбі,  від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Батько на утримання дитини матеріальної допомоги не надає,  вона проживає разом з дитиною і інших джерел доходу крім її заробітної плати вона не має.

Просила суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2008 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3  щомісячно на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу),  починаючи з 11.09.2008р. і до повноліття дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд,  оскільки судові. неповно досліджені всі обставини справи,  суд не взяв до уваги його прохання про стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі - 400 грн. щомісячно,  оскільки його заробіток не постійний.

Крім того,  при ухваленні рішення суд не послався на норми матеріального права,  а лише зазначив норми процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог,  колегія судців вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки заробітку,  суд керувався  ст.  180 Сімейного кодексу України,  відповідно якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав. Матеріалами   справи   встановлено,    що   ОСОБА_1   є   батьком,    а ОСОБА_3 -   матір'ю   ОСОБА_4,    ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с.  8),  який проживає після розірвання шлюбу з матір'ю та перебуває на її утриманні

Відповідач працює водієм   автотранспортних засобів на ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (а.с.  10),  має постійний заробіток,  інших дітей не має.

Доводи апеляційної скарги про те,  що судом неповно досліджені всі обставини справи,  протирічать матеріалам справи та спростовуються висновками суду.

Висновок суду узгоджується з п.17 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,  материнства та стягнення аліментів»,  відповідно до якого,  вирішуючи питання щодо розміру аліментів,  суд повинен урахувати стан здоров'я,  матеріальне становище дитини і платника аліментів,  наявність в останнього інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка,  дружини,  батьків,  повнолітніх дочки,  сина,  інших обставин,  що мають істотне значення. При вирішенні позову в частині розміру аліментів,  суд,  у відповідності з вимогами  ст.  182 СК України,  в повному обсязі врахував матеріальне становище відповідача,  його стан здоров'я; стан здоров'я дитини.

Факт погашення відповідачем кредиту на автомобіль не є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Інші доводи відповідача,  викладені в апеляційній скарзі,  не можуть бути взяті до уваги,  оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи даний спір,  суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін,  обставини по справі,  перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку,  ухвалив рішення,  яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

На підставі вищевикладеного,  колегія суддів вважає,  що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права,  висновки суду відповідають обставинам справи,  в той час як доводи апеляційної скарги є необґрунтованими,  тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити,  а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  303, 307, 308, 313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.