Справа № 2-30/2007 року
РІШЕННЯ
Іменем України
22 січня 2007 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.
при секретарі судового засідання Озарук О.І.
з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2.
представників відповідача - Дидинської Б.М., Товт-Параска К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського міжрайонного управління водного господарства про визнання наймачем житла, зобов'язання відповідача видати довідку про склад сімї та прийняти рішення про приватизацію житла, стягнення моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до відповідача посилаючись на те, що з 1970 року його батьки та він проживали у житловому будинку в м. Хуст по АДРЕСА_1, Закарпатської області. Підставою для вселення було рішення виконкому Хустської міської ради № НОМЕР_1 та виданий на його підставі ордер. В 1979 році його призвали на строкову військову службу і до 2002 року він служив у Збройних силах України на різних офіцерських посадах, після чого звільнився в запас та повернувся на постійне місце проживання до матері в м. Хуст. 29.09.2004 року він за згодою матері був зареєстрований на постійне місце проживання за адресою м. Хуст АДРЕСА_1. На той час мати -ОСОБА_3, як працівник відповідача користувалася вказаним будинком на підставі договору найму житла від 05.11.2001 року. В ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла і він залишився проживати в будинку як член сім'ї наймача та звертався до відповідача про укладення з ним договору найму цього житла. Однак, відповідач відмовив у його зверненні та пред'явив до нього вимоги про виселення з будинку. Крім цього він як військовослужбовець оформляв документи для взяття його на квартирний облік, про те, відповідач не видав йому довідки про склад сім'ї, через що Хустська міська рада відмовила йому у взятті а облік для забезпечення житлом. Вважає, що відповідач такими неправомірними діями завдав йому моральну шкоду, яка полягала у порушенні його права на отримання житла і втрату можливості стати на квартирний облік, що потягло за собою порушення нормальних життєвих стосунків, нервові стреси та переживання. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5000 грн. Позивач також вважає безпідставною відмову у наданні йому дозволу на приватизацію вказаного будинку, так як Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» не містить заборони приватизації об'єктів відомчого житла, яким є спірний будинок.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві і просили суд постановити рішення про визнання за позивачем права наймача житлового приміщення по АДРЕСА_1 в м. Хуст, зобов'язати відповідача видати йому довідку про склад сім'ї та прийняти рішення про надання дозволу на приватизацію вказаного житла, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Представники відповідача Дидинська Б.М., Товт-Параска К.С. позов не визнали, пояснивши що будинок по АДРЕСА_1 в м. Хуст є на балансі відповідача і використовується як протипаводкова база Хустської дільниці, житлове приміщення в будинку призначене для проживання в ньому оглядача ГТО, якими при житті були батьки позивача. Сам позивач оформити трудові відносини з відповідачем відмовився і при житті матері неправомірно зареєструвався на постійне місце проживання в будинку. З цих підстав йому було відмовлено у видачі довідки про склад сім'ї. Крім цього вважають безпідставними вимоги позивача про надання йому згоди на приватизацію вказаного житла, так як воно має пряме призначення і використовується виключно для обслуговування протипаводкової бази. До того ж, вказаний будинок є власністю відповідача, який використовується у діяльності підприємства і відповідач не зобов'язаний свою власність передавати для приватизації позивачу. Представники відповідача також не визнали вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки дії відповідача відносно нього носять правомірний характер і позивач в судовому засіданні не навів доказів про заподіяну йому моральну шкоду, а тому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований на постійне місце проживання в будинку по АДРЕСА_1 в м. Хуст з 22.09.2004 року, за згодою його матері - ОСОБА_3, яка працювала у відповідача, і на підставі договору найму від 05.11.2001 року вона користувалася вказаним житловим будинком. За умовами договору його дія пролонгувалася щороку, оскільки сторони не висловлювали наміру припинити або змінти умови договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_3 померла, після чого позивач, як член сім'ї наймача залишився проживати в будинку.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 106 ЖК України позивач правомірно вимагає визнання за ним права наймача житла, у зв'язку із смертю його матері, яка була попереднім наймачем цього житла.
В судовому засіданні представники відповідача не довели суду доказів та достатніх підстав визначених ч. З ст. 106 ЖК України, які б обмежували право позивача на зміну попереднього договору найму жилого приміщення.
З врахуванням наведених обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання його наймачем житлового приміщення в будинку по АДРЕСА_1 в м. Хуст.
Решту позовних вимог позивача суд вважає недоведеними в судовому засіданні виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" відповідач вправі вирішувати питання про надання у приватну власність належного йому житлового фонду, в тому числі і житлових приміщень про які йдеться у позовних вимогах ОСОБА_1 Однак, даний закон не покладає такого обов'язку на відповідача, і останній як власник житлового фонду вправі розпоряджатися своєю власністю виходячи з своїх господарських та виробничих потреб. Крім цього, між сторонами не вирішувалося спірного питання, щодо правомірності реєстрації позивача в будинку по АДРЕСА_1 в м. Хуст, також не було врегульоване питання найму житла, що дало відповідачу обґрунтовані підстави для відмови у видачі довідки про склад сім'ю.
В судовому засіданні позивач не навів ніяких доказів, про те, які саме моральні страждання переніс від дій відповідача і в чому полягає неправомірність цих дії, в чому виразилися негативні наслідки для стану його здоров'я, і чи мали місце взагалі такі наслідки. Так, в процесі розгляду справи судом отримано доказ з ПНВ Хустської райполіклініки, про те, що позивач звертався за медичною допомогою в липні 2006 року, тобто після значного терміну коли йому було відмовлено у видачі довідки. Крім цього позивач в судовому засіданні не навів доказів, та не обґрунтував з яких критеріїв оцінки він виходив визначаючи розмір завданої йому моральної шкоди.
В ст. 1167 ЦК України визначено підстави за якими настає відповідальність особи за завдану моральну шкоду, однак виходячи з встановлених по справі в судовому засіданні доказів, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з вказаної норми матеріального права.
Питання про стягнення судових витрат сторонами не ставилося. '
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 65,106 ЖК України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209 ЦПК України, суд -
РІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 1961 р. н., наймачем житлового приміщення, що знаходиться в м. Хуст по АДРЕСА_1, Закарпатської області.
В задоволенні позовних вимог - про зобов'язання відповідача видати довідку про склад сім'ї та прийняти рішення про приватизацію житла, стягнення моральної шкоди з відповідача - відмовити.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.
Головуючий: підпис Кемінь В.Д.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського районного суду Кемінь В.Д.